У якому рядку всі слова є іменниками спільного роду?
А. Листоноша, учитель, директор.
Б. Староста, задавака, сирота.
В. Професор, колега, суддя.
Г. Незнайко, плакса, степ.
2. У якому рядку всі слова пишуться з великої літери?
А. (М, м)ати (Б, б)ожа; (З, з)олоті (В, в)орота; (Г, г)азета « (Г,г)олос (У,у)країни».
Б. (Д,д)ніпро; (Г,г)голосіївський (П,п)арк, (Д,д)ень (У,у)чителя.
В. (Р,р)іздво; (К,к)онституція (У,у)країни; (Г,г)оверла.
3. У якому рядку всі іменники в кличному відмінку мають закінчення –ю?
А. Матуся, Катя, бабуся.
Б. Гора, буря, сосна.
В. Книга, мова, Софія.
Г. Дитина, неня, сестра.
4. У якому рядку в усіх словах правильно утворено форми імені по батькові?
А. Ігоревич, Юріївна, Олегівна.
Б. Іванівна, Іллівна, Анатоліївна.
В. Григоріївна, Микитович, Андрійовна.
Г. Сергіївна, Миколаївна, Васильовна.
5. У яких іменниках у формі орудного відмінка однини подовжуються м’які приголосні?
А. Заполоч, блакить, височінь.
Б. Нехворощ, фальш, суміш.
В. Повість, любов, річ.
Г. Мати, гордість, північ.
6. Оберіть рядок, де названо всі іменники чоловічого роду:
А) степ, проміння, біль
Б)цвіт, листя, сонце, текст
В) собака, дріб, кобзар
Г) путь, біль, кір, Сибір
7. Правильно кличний відмінок утворено в рядку:
А) бульвар - бульваре
Б) Андрій - Андріє
В) хлопець - хлопцю
Г) Марія- Марію
8. Установи відповідність:
А. Перша 1. Каченя, курча, тигреня.
Б. Друга 2. Честь, річ, гордість.
В. Третя 3. Любов, листя, земля.
Г. Четверта 4. Тополя, Ілля, плакса.
5. Степ, сонце, подвір’я.
9. В якому із словосполучень допущено ПОМИЛКУ
А. добродійкою Іванною
Б. Іваном Шевченко
В. данський (Данія) краєвид
Г. запашним хлібом
10. В якому рядку всі слова НЕ МАЮТЬ закінчень
А. серйозно, какаду, метрo, шаcі
Б. журі, пальто, таксі, кіно
В. пенсне, кінь, стін, жалюзі
Г. авто, сумно,весело, небо
11. Позначте словосполучення, в якому ПРАВИЛЬНО вжито форми прізвища, імені та по батькові.
А. довірили Марценяк Степану Олеговичу
Б. видали Кидайгороді Ользі Василівні
В. познайомитися з Остраниця Степаном Михайловичем
Г. підписано Ватрушкіном Сергієм Олексійовичем
12. До одного роду належать усі іменники в рядку
А. лебідь, колібрі, перекис
Б. Огайо, педаль, ступінь,
В. цеце, веремія, зал
Г. Кутаїсі, харчо, рагу, лівша
13. Запиши правильно:
Мар…во, печ…во, глеч…чок, горл…чка, сон (трава), екс (чемпіон), лісо(смуга), перекоти (поле), пів(Європи), пів(яхти), пів(осені), дит(ясла),св…щен…к, (полу)мисок.
Полив’ян…ий, св…ящен…ий,транс(європейський),східно(український), півден…о(західний), кисло(солодкий), чотири(кутний), опукло(ввігнутий), народно(пісен…ий), дво(мільйон…ий), (не)високий, дім не(високий), (не)високий, а низький. Поезії (Шевченко), мова (Езоп), кручі (Дніпро), рукопис (Пушкін), сіль (Бертолет), словник (Грінченко), традиції (Франко), читання (Тичина), книжки (Андрій), Батіг (Петро), стайні (Авгій), сонати (Моцарт), теорема (Піфагор), ложе (Прокруст), дівчата (Тернопіль), срібняки (Іуда), стипендія (Шевченко).
Объяснение:Як на мене, звичка ділити все на чорне і біле, упадати в крайнощі, категоричність суджень не дають змоги налагодити взаєморозуміння між людьми. Зрозуміло, можна знайти вихід із ситуації, коли людина вчинила неправильно й розуміє свою провину, однак зради, на мою думку, пробачати не можна.
По-перше, незважаючи на мотиви, цей страшний гріх завжди є проявом неповаги, егоїзму, він однаково огидний і в стосунках між людьми, і в ставленні до ідеалів, до Батьківщини. Якими б най- прекраснішими намірами не виправдовувався зрадник, насправді він ставить власні інтереси понад усе, не бачить усіх наслідків свого вчинку або їх нехтує.
Яскравим прикладом може бути головний герой новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)». Він стоїть перед вибором: убити рідну матір і надалі служити революційним ідеалам чи ні. У будь-якому разі це буде зрадою або ідей партії, або ж самого себе. Перетворюючись на фанатичного пса тоталітарної системи, він убиває матір; і навіть те, що він виконував свій революційний обов’язок, його в жодному разі не виправдовує.
По-друге, пробачити таку людину — те саме, що й дозволити їй зраджувати знову, заохотити до аналогічних дій. Закономірно, що вона буде здатна вчинити так і наступного разу.
Прикладом з історії може бути те, як Юда зрадив Ісуса Христа за тридцять срібняків. Ісус знає, що це станеться, але все одно тримає його біля себе до кінця, виявляючи свою любов. Але, звичайно, Юду це не зупинило. Що мало статися, те сталося. І не було в грішника таких мук сумління, які б свідчили, що ця його зрада остання.
Виходячи з наведених аргументів, можна зробити висновок, що виправдовувати зрадника не можна; зневаживши інших, він і сам утрачає довіру до себе. Якщо людина одного разу була здатна на віроломність і продажність, то в подібних ситуаціях учинить так ще не раз.
Люди дуже часто говорять про те, що потрібно творити добро, і тоді світ стане кращим. «За добро добром відплачують» - говорить народна мудрість. Але з екранів телебачення часто демонструють зовсім протилежне: от зробиш комусь добро, а він тобі злом віддячить.
І знайомі з цим згодні: невдячні люди дуже часто трапляються навколо нас. Можливо, злом вони за добро не відплачують, але й подяки від них не дочекаєшся.
Але чому все одно потрібно творити добро? Мабуть, тому, що це нагальна потреба людини – посміхнутися комусь, простягти руку до До перейти вулицю, зігріти змерзлого, винайти для хворих чудодійні ліки. Або просто сказати добре слово підтримки.
Звичайно, коли людина говорить красиві слова та обіцянки – це ще не так багато вартує. Потрібно підкріпляти свої слова реальними вчинками.
Я думаю, що творити добро – це потреба навіть не просто людини, а всякої живої істоти. Скільки буває випадків, коли, наприклад, кіт виховує покинутих цуценят, або навіть вовки вигодовують загублених у лісі людських малюків. Не може жива істота жити без того, щоб самому творити добро. Усі релігії світу вчать нас робити добрі вчинки, і християнська віра теж.
Мабуть, у нашому непростому світі складно творити добро. І мені, як і усім, теж хочеться його творити. Але не завжди виходить. Часто забуваєш, що потрібно сказати щось хороше, а замість цього дратуєшся та огризаєшся на близьких та друзів. А потім почуваєшся дуже соромно. Часто губишся, коли час зробити добрий вчинок, а потім думаєш: потрібно було вчинити так і так…
Ми боїмося чинити добро, тому що не впевнені, що нам за це віддячать. Хотілося б скинути ці обмеження і просто робити добро безкорисливо, не сподіваючись на вигоду. Від цього можна отримати велику, безмежну радість. Найщасливіші люди – ті, хто вміє допомагати іншим просто по волі своєї душі. І для них це так само природно, як дихати. Оточуючі інколи вважають таких людей майже святими.
А той, хто добра не робить – він неначе живе у неповну силу, зіщулившись, озираючись навколо: де б вигоду знайти. Він не проживає половину свого життя, і з його очей ніколи не ллється життєдайний світ. Часто і дивитися на такого не хочеться.
Знаєте, одним з прикладів безкорисливої доброти я вважаю героїню поеми «Наймичка» Тараса Шевченка. Ганна виховувала свого сина, все робила для нього, хоч знала, що він не вважає її своєю матір’ю. Він міг би вирости та вигнати її на вулицю – адже для нього вона була усього лише наймичкою. Стара та хвора наймичка кому потрібна? Ганна цього не побоялася, і все життя віддала Маркові та його родині. І серце хлопця відізвалося на її доброту - він полюбив її як матір. Добро все одно знаходить справжню подяку, я в це вірю.
Що таке щастя, кожен розуміє по-своєму, адже кожен з нас — індивідуальність, що має власні інтереси та уподобання. Для когось щастя—це мати автомобіль найновішої моделі, добре облаштовану квартиру з меблями, від яких тріщать стіни, та гаманець, наповнений зеленими папірцями —доларами. Можливо, це і є якась сота частина щастя. А може, й ні.
Але, на мій погляд, щастя усе ж таки не в цьому. Щастя — це мати вірних, незрадливих друзів, здатних у будь-яку хвилину прийти до тебе на до
Я знаю, якщо станеться біда, я можу розраховувати на тверду руку друга. Він до мені порадою, він запропонує реальну до У цей же час мої друзі теж можуть розраховувати на мене. І я їх не підведу, не зраджу. Тоді ж що може бути кращим за це товариство, за товариську підтримку?
Однією з складових частин щастя, на мій погляд, є здоров'я. Не маючи його, людина відчуває себе руїною. Як відомо, здоров'я неможливо купити за гроші. Нехай ти будеш навіть мільярдером, але, не маючи здоров'я, будеш ти радіти своїм грошам? І тільки тоді зрозумієш, що щастя все ж таки неможливо оцінити лише в грошовому еквіваленті. Скільки людей страждає від того, що у молоді роки Дозволяли собі зайві речі, забуваючи про наслідки — це і нестримне вживання алкоголю, і безмірне паління, дві, а то й три пачки у день! Наслідки не чекатимуть, і вже скоро такі люди відчують себе дуже хворими, адже людський організм зроблений не з заліза. Тому, я вважаю, що здоров'я потрібно берегти замолоду, щоб у похилому віці не бідкатися та не звертатися до людей