Часто придется наблюдать, как ученики в школе с неуважением относятся к техническим работникам. Конечно, уборщица — не престижная работа, но это не значит, что она не нужна и не достойна почета. Представим себе, что мы остались без техничек. Как будет выглядеть школа в конце рабочего дня? Каким будет воздух без влажной уборки?
Недавно я узнала, что за рубежом уборщики называются гордо от мусора. Я думаю, это вполне справедливо. И нам следует задуматься, кому должны сказать за сияющую чистоту в школе.
Дружба! Двоє друзів мандрували пустелею.Утомлені тривалою подорожжю,вони посперечалися. У гніві один ударив другого.Той відчув бвль,але нічого не сказав.Він вивів на піску <Сьогодні мій найкращий друг ударив мене>. Мандрівники продовжували йти й натрапили на оазис.Вони вирішили скупатись у водоймі.Той,кого вдарили,мало не потонув,але друг урятував його.Коли отямився,він вирізьбив на камені <Сьогодні мій найкращий друг уряиував мені життя>. Той,хто вдарив свого друга,а потім урятував йому життя,здивувався: Коли я тебе образив,ти написав на піску,а тепер пишеш на камені.Чому? Друг відповів: Коли хтось нас ображає,ми повинні написати це на піску,щоб вітри могли стерти.Але коли хтось робить нам добре,ми повинні викарбувати це на камені,щоб жоден вітер не зміг стерти з нашой пам`яті. Навчімося писати образи на піску і викарбовувати вдячність на камені.
Часто придется наблюдать, как ученики в школе с неуважением относятся к техническим работникам. Конечно, уборщица — не престижная работа, но это не значит, что она не нужна и не достойна почета. Представим себе, что мы остались без техничек. Как будет выглядеть школа в конце рабочего дня? Каким будет воздух без влажной уборки?
Недавно я узнала, что за рубежом уборщики называются гордо от мусора. Я думаю, это вполне справедливо. И нам следует задуматься, кому должны сказать за сияющую чистоту в школе.
Двоє друзів мандрували пустелею.Утомлені тривалою подорожжю,вони посперечалися.
У гніві один ударив другого.Той відчув бвль,але нічого не сказав.Він вивів на піску <Сьогодні мій найкращий друг ударив мене>.
Мандрівники продовжували йти й натрапили на оазис.Вони вирішили скупатись у водоймі.Той,кого вдарили,мало не потонув,але друг урятував його.Коли отямився,він вирізьбив на камені <Сьогодні мій найкращий друг уряиував мені життя>.
Той,хто вдарив свого друга,а потім урятував йому життя,здивувався:
Коли я тебе образив,ти написав на піску,а тепер пишеш на камені.Чому?
Друг відповів:
Коли хтось нас ображає,ми повинні написати це на піску,щоб вітри могли стерти.Але коли хтось робить нам добре,ми повинні викарбувати це на камені,щоб жоден вітер не зміг стерти з нашой пам`яті.
Навчімося писати образи на піску і викарбовувати вдячність на камені.