У якому варіанті всі слова числівники?

третій, третина, троє

семеро, сімка, сьомий

двійко, десять, кільканадцять

четверо, чотири, чверть

Во
У якому варіанті всі числівники неозначено-кількісні?

десятий, дванадцятий

кільканадцять, багато

півтора, дві треті

дев’ятнадцятеро, двоє

Во
У якому рядку всі числівники належать до порядкових?

сорок третій, двохсотий, шостий

троє, четверо, п’ятеро

декілька, багато, півтора

дев’ятнадцять, триста двадцять, сто

Во
У якому варіанті правильно узгоджено числівник з іменником?

семеро сестер

півтора тижні

одна сьома метри

чотири фахівці

Во
У якому варіанті допущено помилку на позначення часу?

за чверть десята

без п’яти восьма

двадцять до сьомої

пів на другу

Во
У якому варіанті всі числівники складні?

п’ятдесят один, вісім

сто сорок вісім, шістдесят

дев’яносто, двісті

вісімнадцять, двісті тридцять шість

Незабудка (твір-опис квітки у художньому стилі)

Я дуже люблю квіти, їх аромати, яскраві пелюстки. Моя улюблена квітка — незабудка.

Яке ласкаве ім’я у моєї квітки. І сама вона прекрасна. П’ять пелюсточок, синіх-синіх, ніжніших від неба, а посередині знаходиться жовте сердечко. Незабудки не вигорають, не відцвітають, не тьмяніють на гарячому літньому сонечку. Цвітіння квітки, маленької, як нігтик дитини, м’яке, чисте, довірливе. Подивишся на неї раз — повік не забудеш. Адже у ній поєднані разом і краса, і простота, і вічність.

1. Відокремлюються поширені та непоширені означення, якщо вони залежать від займенника. (Сильна і вправна, вона працювала завзято і самовіддано. (В. Сосюра)).

2. Відокремлюються поширені та непоширені означення, якщо вони залежать від пропущеного підмета. (Навіки, праведний, заснув. (Т. Шевченко)).

3. Відокремлюються поширені та непоширені означення, якщо вони мають обставинний відтінок (до них можна поставити запитання від присудка чому? за якої умови? незважаючи на що?). (Ліда, вражена, помалу відступає від нього (О. Корнійчук) (відступає (чому?), бо вражена)).

4. Відокремлюються поширені та непоширені означення, що залежать від означуваного іменника, але відділені від нього іншими членами речення (особливо присудком). (Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ. (О. Довженко)).
5. Відокремлюються два або більше непоширених означень, що стоять після означуваного іменника, якщо перед ним вже є узгоджене означення відсутнє, то відокремлення не обов'язкове. (Прощай, синє море, безкрає, просторе. (Леся Українка)).