Укажіть речення, у якому підмет означає опредмечену дію А Ніч була морозна, чорна земля під ногами рипіла.
Б Шиття суконь захоплювало Іванку ще з дитинства.
В Настав час писати контрольну роботу з теми «Лексикологія».
Г Бити байдики – улюблена справа наших однокласників
Освіта відіграє значну роль у житті кожної людини. Але чи кожна особистість обов'язково має отримати вищу освіту? Я вважаю, що ні. Кожен з нас, перш за все, має займатися тією справою, яка є йому близькою. Хіба може людина, яка готує кулінарні шедеври стати гарним юристом? Або чи стане майстер зачісок хорошим лікарем? Освіченість та постійний розвиток - ось що по-справжньому необхідно людині.
У світі чимало професій, які є престижними та потрібними, але які не вимагають вищою освіти. Сучасний світ так само, як і раніше потребує чуйних медсестер, досвідчених водіїв, розумних автослюсарів. Кожен з представників професії є справжнім фахівцем у тій чи іншій галузі. А без цих людей ми просто не зможемо існувати. Неважливо - хоче людина отримати вищу чи середню спеціальну освіту. Головне - стати майстром своєї справи.
Те, яку велику роль відіграє слово у житті, люди зрозуміли давно. Це знайшло своє відображення у фольклорі, українських прислів’ях і приказках. Дуже влучними висловами наш народ вміє охарактеризувати цілу гаму почуттів, що виникають у різних життєвих ситуаціях, від спілкування з тією чи іншою особою. Народне прислів’я каже: «слова ласкаві, та думки лукаві». Навіть не потрібно надто напружувати уяву, щоб зрозуміти, що йдеться про хитру, улесливу людину, котра в очі говорить щось гарне, а справи робить погані. А про того, хто швидко орієнтується в обстановці, вміє дати чітку відповідь, сказано так: «слова не позичає» або «за словом до кишені не лізе».
Іноді ми говоримо щось зайве, а потім жалкуємо про це. Знайдемо в народній скарбничці відгук і на цей випадок. Існує багато прислів’їв з цього приводу: «слово не стріла, а глибше ранить», «слово не горобець, вилетить – не піймаєш». Велика сила слова. В народі завжди поважали тих, у кого слова не розходяться з ділом, хто вміє дотримуватися даного слова. Народна мудрість вчить не кидати слів на вітер. Недаремно кажуть: «Давши слово – держись, а не давши – кріпись». Є й інша приказка: «краще не обіцяти, як слова не держати». А ще народна мудрість дає цінну пораду не розкидатися словами, бо по тому, як і що ми говоримо, інші люди судять про наш розум. Адже, справді, краще промовчати, коли немає що казати, бо слово – срібло, а мовчання – золото.