Укажіть речення з однорідними означеннями (розділові знаки пропущено). * Величезний клен восени струшував на асфальт листя дивовижної золотистої барви.
Знову і знову січе дощ нудний осінній.
Молодий здоровий хлопець впевнено вирушив дорогою на мотоциклі.
Із тремтливих гілок безупинно скочувались холодні дощові краплі.
У кожної грамотної людини є своя бібліотека. Сюди входять книги, які їй належать. У когось бібліотека велика та серйозна, набувається довгими роками. Наприклад, велика бібліотека у мого дідуся. У нього в шафах зберігається багато спеціальної літератури з математики, фізики, техніки тощо.
Зазвичай я користуюся книгами своїх батьків. Серед них багато художньої літератури, класики, яка вивчається в школі. Але у мене є також своя власна бібліотека, правда, невеличка. Вона стоїть на окремій полиці. Вона складається з тих книг, які мені дарують на свята.
Більшість цих книжок - історичні романи, романи - «фентезі», а ще історичні енциклопедії з картинками. Я люблю читати про пригоди людей у минулі епохи, а ще про реальних історичних героїв. Мої друзі та родичі всі знають про моє захоплення та намагаються дарувати мені книги з цієї теми.
Правда, в мою колекцію «затесалося» кілька інших книг: учбових, детективи та «жахи» про вампірів. А ще два шикарних ілюстрованих тома поем Шевченка, видані ще за радянських часів. Їх мені подарувала бабуся. Всі книги в моїй бібліотеці - прочитані.
Є в нашому класі один собі такий хлопчина: не те, щоб дуже смішний, але добряче кумедний. І трапляються з ним частенько всілякі весели речі.От про одну таку смішнючу пригоду я вам і розкажу.
За звичай ми снідаємо в шкільній їдальні і частенько нам на сніданок дають варені яйця. Наш, так би мовити, класний силач щоранку бив тим в круту звареним яйцем собі по лобі, щоб похизуватися, який він сильний і як справно він розбиває яйце. От і нашому смішному хлопцеві теж закортіло похизуватися і одного сніданку, він, недовго розмірковуючи, вирішив відтворити цей номер. Трюк, я вам скажу, був іще той-ми всім класом мало не луснули зо сміху. На його нещастя в той день яйця нам подали в зм"ятку. Отож, після того, як він зі словами : " Дивіться як я можу!" гордо луснув себе яйцем по лобі, все його обличчя вкрилося жовто-білими кольорами із залишками шкаралупи. Просто новонароджене каченя ! Він теж сміявся з нами, адже такий неочікуваний збіг обставин годі було собі і уявити!