Укажіть речення із поширеним звертанням. 1. Ішов дух від свіжих снопів і нагадував широкі, безмежні лани (М.Хвильовий).
2. І ти моя єдиная, встаєш із-за моря, з-за туману, слухняная рожевая зоре! (Т.Шевченко).
3. І лічить радості літа зозулине кування (В.Сосюра).
4. Всміхається дід до онука ласкаво і гладить голівку його кучеряву (Н.Забіла).
Позначте речення із невиділеним звертанням.
1. Подихав приємно вітерець, обіймався з гарячими випарами землі.
2. Весна вже досягла своєї благодатної пори (Ю.Збанацький).
3. Тобі країно моя і перший мій подих, і подих останній тобі (В.Сосюра).
4. До моторошності пахло мокрим піском, перегнилим торішнім листям і березовими бруньками…
4. З’ясуйте, що виражає в реченні звертання.
1. Радість. 2. Захоплення. 3. Повагу. 4. докір. 5. іронію. 6. Ненависть. 7. Презирство.
Зоре моя вечірняя, зійди над горою (Т.Шевченко).
5. Укажіть, якому реченню із звертанням відповідає подана схема [ , о , ].
1. Зброє моя, послужи воякам краще, ніж служиш ти хворим рукам.
2. Мій давній друже, мушу я з тобою розставатися надовго…
3. Красо України Подолля! Розкинулось мило, недбало.
4. Вставай, хто живий. в кого думка повстала (З тв. Лесі Українки).
6. Виділіть речення із вставним словом.
1. І нас теж арештують, замучать і, мабуть, уб’ють.
2. Оце все. що вийде з твого хорошого, чесного пориву.
3. Нам, дівчинко, радянським людям, унеможливлено бути чесними, сміливими, добрими, правдивими.
4. Це злочинство, за яке ми повинні платити страшними муками і смертю (В.Винниченко).
7. Визначте, що виражає вжите у реченні вставне слово.
1. Впевненість або невпевненість у повідомленні.
2. Почуття (емоційна оцінка повідомлюваного).
3. Ввічливість для активізації бесіди.
4. Вказівку на джерело повідомлення.
5. Послідовність викладу думок, зв'язок їх між собою.
Може, за все своє життя було йому ніколи побачити таке прекрасне і таке глибоке небо (О.Довженко).
8. Укажіть речення із вставним реченням.
1. Ех, Марусино моя, колись і я, і твій батько. і убитий нами марко – всі ми були чесними наївниками.
2. Ми теж, повіривши Москві, хотіли творити нове життя, соціалізм на Україні й по всьому світі, ми, як тисячі інших соціалістів.
3. Ми пішли на співробітництво з ними.
4. А вони нас схопили за горло і примусили стати їхніми покірними сексотами. безсловесними. підлими рабами, шпигунами й катами своєї власної батьківщини, нашої прекрасної України.
5. Вони (комсомольці) так само відчувають (і не можуть не відчувати!) неправду, несправедливість (В.Винниченка).
9. З’ясуйте, в якому з речень вставне слово не виділене.
1. Здавалось, пісні пахнуть, квіти співають, місяць дзвенить (П.Панч).
2. Перечитав я Ваші байки… Видно, вони у Вас, як казав колись Гоголь, не витанцювались (Панас Мирний).
3. А то, бачте, я сам натягнув на кота заячу шкуру й по садив біля телеграфного стовпа. на дорозі. де мав іти той бідолаха-бухгалтер… (Остап Вишня).
4. Але ж у нас посвідчить всяк вони не скаржились ні на що (Леся Українка).
10. Виділіть четверте «зайве» речення.
1. І ось, нарешті, вершина (О.Гончар).
2. А Ярема – страшно глянуть – по три, по чотири так і кладе (Т.Шевченко).
3. Брянський оцінював бій не лише за його результатами. хоч це. звичайно, головне (О.Гончар).
4. Ми не є смиренні (всім смирення досить), - ми свідомість людства. що протест підносить! (П.Тичина).
11. Укажіть, яке із виділених слів до вставних слів не належить.
1. І навіть в Арктиці суворій проб’ються може ручаї (Л.Дмитренко).
2. Була чудова золота пора, яку звичайно так і звуть – київська осінь (М.Терещенко).
3. І ось раптом хребет розломився, вогняна тріщина прокотилась впоперек нього, до самого низу (О.Гончар).
4. Як хоч, а річку кажуть перескоч (Панас Мирний).
12. Визначте бездоганно виконаний синтаксичний розбір речення із вставним
словом «Добрий почин, кажуть, половина діла».
Речення розповідне, складне, поширене, двоскладне, неповне, ускладнене вставним словом кажуть. Вставне слово вказує на джерело повідомлення.
Речення розповідне, просте, непоширене, односкладне, неповне, ускладнене вставним словом кажуть. Вставне слово виражає невпевненість у повідомленні.
Речення розповідне, просте, поширене, двоскладне, повне, ускладнене вставним словом кажуть. Вставне слово вказує на джерело повідомлення.
Речення розповідне, просте, поширене, односкладне, повне, ускладнене вставним словом кажуть. Вставне слово виражає невпевненість у повідомленні.
2.[... ім. ], (сп. сл. ...).
3.[... дієсл. ], (спол. ...).
4.[ ім., (сп. сл. ...), ... ].
2. d. Старий дзвонар одного давнього вечора розповідав, як десь дівчата дзвонами привертали парубочі серця
3. c. Дозорці дали знак, щоб веслярі рух весел припинили.
4. b. Ще не хотілося зачиняти дверей, так як надворі так гарно було.
5. a. У могутнім сні грядуть нові покоління, що розквітнуть буйним цвітом у добрі й розкоші.
e. Як дзвінка кольорова симфонія, що змушує по-особливому звучати всі деталі композиції, розгортається панорама високого неба.