Укажіть речення зі збігом сполучників, у яких правильно поставлено розділові
знаки:
а) білими комірцями обпінився при воді очерет, нагнувся сухо над гускою, довгим
листям прикрив її всю на гнізді, і доки він лежав під вітром, гуска скубнула його
бляшаного листя.
б) коли все це є – і звичаї, і традиції, і пісні, то приймаєш їх як щось цілком природне, а,
коли це зникає, то починаєш докопуватися до причин зникнення того, що раніше тобі
здавалося незникненним.
в) між лісом і струмком простелилась долонька лугу, і, коли йти по траві, то з-під ніг
увесь час вискакують коники.
г) чабан – це той, хто все життя на ногах, кого спека продублює і осінні мряки
пронизують до кісток, і, коли інші сплять, він уже з отарою виходить з кошар.
Лінь - це бездіяльність, відсутність мотивації до вчинків і виконання різних завдань. Лінь - це те, що в нас в голові. І щоб боротися з цим, я роблю декілька речей: читаю книги, відпочиваю на природі, стараюся займатися улюбленою справою та ставити для себе цілі. За до книг і відпочинку на природі я набираюся натхнення і моральної енергії. Якщо я займаюся улюбленою справою, то наповнююся ентузіазмом, а ставлю для себе цілі, тому що "стояча вода тухне". Тобто, якщо я не буду спрямовувати свою енергію в конкретне русло, то вона буде застоюватися всередині і викликати неприємний стан такий як постійна тяга до сну, навіть, коли я не втомлений. Отже, такими я перемагаю свої лінощі й вам раджу спробувати, якщо вас поглинає бездна під назвою "лінь".
Трішки більше ніж есе,але все ж))
Людина повинна відповідати за свої слова. Цього нас вчили з дитинства. Але, кажучи це, наші батьки та вчителі, що говорили нам про це, далеко не завжди самі це робили. Згадаймо, скільки разів батьки обіцяли купити ту чи іншу іграшку, розраховуючи на те, що дитина відчепиться, а потім і зовсім забуде. І яке ж відчуваєш розчарування, коли розумієш, що ніякої нової іграшки у тебе не буде! Так, ще з дитинства починаєш розуміти, що люди навколо тебе бувають нещирі, що не можна довіряти словам іншої людини. А якщо інші говорять неправду, то можна це робити і самому. І з такої, на перший погляд, дрібниці насправді виростає велика проблема.
«Слово не горобець, вилетить не впіймаєш», — кажуть в народі. І перш ніж пообіцяти що-небудь, людина повинна сто разів подумати, чи зможе вона це зробити. У давні часи люди вірили у силу слова, у відповідність його дійсності. Тому вони не мали підписува
ти якісь договори, закріплювати угоди печатками. Однією з найкращих якостей вважалося здатність дотримувати слова. А зараз нещирість, хитрість сприймаються як цілком зрозумілі й прийнятні речі. Люди одружуються, обіцяють бути вірними друг другу перед свідками, та потім зраджують і залишають один одного. Компаньйони підписують угоду, та зовсім не збираються дотримуватися її умов, бо кожний думає лише про свою вигоду.
Дуже прикро дивитися на цю нещирість, та починається все з недотриманих обіцянок. Велика брехня народжується з малої. Тому намагайтеся дотримувати свого слова, не обдурюйте інших, і, можливо, світ стане чеснішим!
Подробнее - на -
Объяснение: