Укажіть рядок, у якому в усіх словах замість крапок потрібно писати літеру и
А кр..шити, сут..ніти, пр..мудрий, др..жати
Б пр..міський, баран..на, оголош..ння, н..су
В киян..н, бл..щати, пр..значити, тр..мати
Г пр..вокзальний, гр..міти, др..жати, стеж..чка
2. Укажіть рядок, у якому допущено орфографічну помилку в написанні префікса з-(с-)
А згаснути, скинути, зчепити, сплющити
Б склепати, спекти, зсунути, стерти
В спопелити, зсушити, стоптати, зчистити
Г сповіщати, зсипати, сцідити, створити
3. Укажіть рядок, у якому всі слова утворено суфіксальним А невисокий, червоніти, мудрець, дубок
Б ситцевий, квіточка, джерельний, гордість
В по-батьківськи, хмаринка, синь, відписати
Г донечка, високо, відірвати, дощик
4. Визначте, у якому рядку всі іменники належать до другої відміни
А учитель, повість, читання, радість
Б мрія, віра, надія, любов
В хліб, зерно, спів, оркестр
Г завдання, роздум, стаття, мораль
5. Укажіть рядок, у якому всі прислівники пишуться разом
А ліво/руч, ні/коли, якось/то, в/ранці
Б не/далеко, босо/ніж, хіба/що, аби/де
В ні/трохи, де/далі, хтозна/як, все/таки
Г в/перше, у/тричі, де/коли, не/впинно
6. Укажіть рядок, у якому порушено правила правопису частки
А І все-таки, до чого я торкаюсь, воно ж таки хоч трохи відтає.
Б А хтож розкаже людям всю правду про дорогу.
В Не бійтеся, ліси, іще не все пропало.
Г Який був світ античний і готичний! Це снилось людству чи таки було? (З тв. Л. Костенко).
ч
Великдень - одне з найбільших християнських свят, що відмічається в Україні ще з X століття. Цього великого дня чекали і дорослі, і діти, щоб не тільки побувати на церковній відправі, а й взяти участь у родинних та громадських обрядах. Це і виготовлення свічки-трійці, і випікання пасок, і фарбування яєць. Сьогодні мало хто знає народні звичаї і обряди, у місті їх майже ніхто не дотримується. Але кожного року на Великдень ми їздимо до бпбусі. Від неї я знаю, що крашанки слід готувати в суботу, тоді вони зберігатимуться протягом усіх свят. Вмію дати крашанці належні фарби і знаю, кому їх дарувати. Так, червону крашанку дарують молодим, бо вона символізує радість життя і любов; пригостити жовтою, символом місяця і зірок, означає побажати хорошого врожаю. Для бабусі я готую голубу крашанку, бо її дарують літнім людям і хворим, бажаючи здоров’я.
Мені подобається вставати рано-вранці, бігти в сад і чекати перших променів сонця, яке в цей день «грає» і приносить людям щастя і здоров’я. Бабуся навчила мене і молитви, з якою звертаюся до сонечка з проханням освітити мене добротою, красотою і любощами. Я впевнена, народні свята і обряди слід відновити, бо це не тільки форма дозвілля. Вони до очиститися від бездуховності, оживлять наші душі.
Чи кожен із нас є особистістю? Чи особистісне ядро є обов’язковою складовою особистості? Чи здатна особистість здійснювати масовий вплив на інших? – ТАК.
Не варто ототожнювати особистість із індивідуальністю, бо особистість є вищою, тобто надіндивідуальною. Кожен із нас народжується особистістю, лише ВИБІР (навіть щохвилинний) може спричинити або деградацію, яка призводить до втрати особистості, або певну досконалість (тобто досконалість життя для конкретної особистості). Цей вибір – вчинки, в яких людина заявляє про себе, вирізняючись як особистість серед інших, або, в яких вона нівелює себе не з фізичної, проте з духовної сторони. Я = особистість. Ми можемо й не помітити, як втратимо це Я, але тоді ми перестанемо усвідомлювати свою унікальність, свої вади й переваги. Думаю, аби особистісна досконалість на зайшла в глухий кут, то треба інколи вдаватись до стану рефлексії: досить поглянути на себе збоку, пізнати самого себе, реально оцінювати, а не переоцінювати.
Особистісне ядро людини – це стержень, із якого все починається й завершується, тобто він поєднує в собі внутрішній світ людини й її поведінку ззовні: містить все й генерує те «все» в діяльності; в стержні зосереджене вольове начало. На мою думку, особистісне ядро – це добро і зло (а вже ми самі обираємо між цими двома поняттями), виховання (близьких та суспільства) й самовиховання, синтез волі, свободи, розуму.
Вплив. Вважаю, що особистість здатна як і здійснювати масовий вплив на інших, нав’язуючи, або, підштовхуючи їх до спільного знаменника – якоїсь своєї ідеї, так і ніколи не розвинутися повноцінно: здеградувати повністю чи зупинитись на певному етапі розвитку. Якщо все ж одна особистість в змозі бути рушієм глобальних переворотів, то чи не варто прагнути розвивати своє власне Я?