Укажіть рядок, у якому записані слова однієї частини мови.
А. Школа, річка, подвір’я, шкільне, ніс.
Б. Веселий, червоний, прудкий, швидко.
В. Мій, твій, наш, ваш, його, батьків.
Г. Відвідати, виконую, прийшов, робитиму.
2. Укажіть рядок, у якому в усіх іменниках пишемо апостроф.
А. В…язень, пів…яблука, м…ячик, пів…ящика.
Б. Св…ято, цвя…ях, черв…як, бур…як.
В. Бур…ян, т…мяний, рум…янець, пір…їна.
Г. Подвір…я, олов…яний, м…язи, р…ядок.
3. Виберіть рядок, у якому всі іменники в кличному відмінку однини
мають однакове закінчення.
А. Андрій, лікар, Іван.
Б. Дуб, Олександр, земля.
В. Батько, сосна, Микола.

Г. Край, Оля, Олег.
Д. Вітер, Олена, друг.
4. Укажіть рядок, у якому в усіх словах пишемо префікс пре-
А. Пр…красний, пр…чудовий, пр…довгий, пр…зидент.
Б. Пр…дніпровський, пр…єднаний, пр…гарний, пр…фікс.
В. Пр…дорожній, пр….міський, пр…красний, пр…чинити.
Г. Пр…битий, пр…йти, пр…казка, пр...єднати.
5. Позначте рядок, у якому всі прикметники пишуться з одним Н :
А. Зеле…ий, молоч..ий, річ…ий, глиня…ий.
Б. Олов’я…ий, скля…ий, пшенич…ий, со…ий.
В. Жит…ій, заліз…ий, де…ий, вдяч…ий.
Г. Букве…ий, чес…ий, ви…ий, рум’я…ий.
Д. Буря…ий, розум…ий, страше…ий, полотня…ий.
6. Позначте рядок, у якому всі займенники пишуться через дефіс:
А. Казна/скільки, будь/що, де/кому, ні/хто.
Б. Будь/яке, хтозна/скільки, що/небудь, казна/який.
В. Хто/небудь, аби/який, який/небудь, де/хто.
Г. Будь/хто, ні/з/ким, кому/сь, ні/кому.
Д.Будь/чий, ні /котрий, бозна/хто, ні/перед/ким.
7. Позначте рядок, у якому всі займенники пишуться разом:
А. Що/небудь, ні/з/ким, ні/чий, ні/який.
Б. Аби/хто, ні/скільки, де/який, ні/хто.
В. Будь/із/ким, будь/чий, чий/сь, ні/з/якими.
Г. Бозна/що, ні/який, аби/що, де/який.
Д.Ні/на/ чому, аби/який, ні/у/кого, де/чому.
8. У якому рядку всі слова – числівники?
А. Сім, семеро, сьомий, сімнадцять.
Б. Вісім, восьмий, вісімнадцятий, вісімнадцятиповерховий.
В. Один, перший, по одному, сам.
Г. Десятка, десятий, десятеро, десятирічний.
9. У якому рядку записані дієслова І дієвідміни?
А. Помішуємо, співаємо, витираємо, садимо.
Б. В’ються, сміються, готують, шиють.
В. Поспішають, сидять, варять, гортають.
Г. Стріляють, гомонять, свистять, шиють.
10.У котрому рядку всі слова написані без орфографічних помилок?
А. Зів’ялий, проїздний, рядно, підйом.
Б. Рясний, прекрасний, пам’ятка, св’ященний.
В. Духмяний, мільйон, пестливий, бур’ян.
Г. Довір’я, прехороший, материнський, бють.
11. Позначте рядок, у якому в усіх прислівниках потрібно вставити НН:
А. Гума…о, повіль…о, с я.
Б. Широче…о, зра…я, характер…о.
В. попідти…ю, со…о, страше…о.
Г. захопле…о, невпи…о, натхне…о

Д. несказа…о, бездар…о, щоде..о
12. Установіть відповідність між іменниками та відмінами, до яких вони
належать.
А. І відм. 1. Микола, лівша, суддя, круча.
Б. ІІ відм. 2. Мати, піч, радість, мудрість.
В. ІІІ відм. 3. Гай, Дніпро, поле, плече.
Г. ІУ відм. 4. Тім’я, хлоп’я, курча, ведмежа.

Використовують хлопці, цей діалог неможливо читати без сміху.змальовуючи «хатню війну», письменник  більше ста років зачитуються наші співвітчизники цікавими художніми творами і. нечуя-левицького. одним з найкращих з них вважається повість «кайдашева сім’я». цей твір не схожий не тільки на будь-який інший твір самого письменника, а й на будь-який твір в українській літературі. «кайдашева сім’я» – це вершина гумористичного таланту великого митця художнього українського слова.читаючи повість, майже одразу стає зрозуміло, що сміх, який викликає ця повість, дуже різноманітний – сатирично-знищувальний, дошкульний, печальний, сумний, ліричний, безтурботний, жартівливий або доброзичливий – в залежності від того, про кого в цей час веде свою оповідь автор.якщо характеризувати засоби комічного в повісті «кайдашева сім’я» і. нечуя-левицького, в першу чергу треба звернути увагу на манеру мовлення автора.  змальовуючи «хатню війну», письменник  використовує незвичайно оригінальний метод створення ефекту комізму. він навмисне вдається контрастному порівнянню жалюгідного змісту зображуваного і пафосного, «високого» стилю оповіді. наприклад, чергову сварку в родині кайдашів і. нечуй-левицький малює в стилі героїчного народного епосу: «не чорна хмара з синього моря наступала, то виступала мотря з карпом з своєї хати до тину. не сиза хмара над дібровою вставала, то наближалася до тину стара видроока кайдашиха…».уся повість побудована на комічних ситуаціях, які виникають у родині кайдашів. письменник у гумористичній формі розглядає одвічні проблеми стосунків між членами родини, стосунків між дітьми і батьками, причому про такі стосунки українським народом було складено немало анекдотів. саме тому у читачів викликають щирий сміх мотря і маруся, які цілий день сидять у неприбраній хаті, б’ють кухлики і горщики, не менш смішно виглядає і старий кайдаш, який регулярно відвідує церкву, по п’ятницях поститься, але ніколи не оминає шинка.досить часто добродушний сміх і. нечуя-левицького переходить у сатиричне висміювання подій, відображених у творі. сміх письменника гармонійно поєднується з легким сумом і почуттям теплоти до селян. крізь недоладні і смішні вчинки членів кайдашевої родини, які ворогують за все, що у них є, проглядає трагедія більшості тогочасних селян, які опинилися у скрутному становищі після відміни кріпосницького права. у письменника гумор, притаманний нашим співвітчизникам, переходить у категор у повісті «кайдашева сім’я» і. нечуя-левицького майстерно передане живе мовлення українців, їх гострий і лукавий гумор, і зроблено це настільки майстерно, що у кожного, хто читав цю повість, виникає враження присутності при сварках та бійках кайдашевої родини. за минулі 120 років чимало поколінь українців читали цю повість, знаходили для себе щось смішне і знайоме, сміялися над героями твору. і сміялися читачі не тільки над кайдашами, а й трошки над собою, що зайвий раз підтверджує надзвичайний  ію «сміх скрізь сльози» і обертається сумною стороною.і. нечуй-левицький бездоганно знав народну українську мову і це знання дало йому можливість написати твір багатою на жарти, комічні репліки, дотепи і порівняння мовою селян, ввести у оповідь гострі, влучні слова, народні прислів’я і образні приказки. усіх героїв повісті автор наділив образним мисленням, що теж характерно для наших співвітчизників. наприклад, вже на початку твору ми бачимо яскравий діалог між лавріном і карпом, в якому йде мова про дівчат. завдяки порівнянням, які  гумористичний і художній талант видатного українського письменника і. нечуя-левицького.

Українським соловейком назвав дмитро гнатюк ніну матвієнко. і справді, у неї неповторний фольклорний стиль співу. ніна - дуже тонка душа, завжди безпосередня у своєму співі. сольний спів матвієнко своєрідний, оригінальний, він, як чисте раннє повітря, непомітно проникає в серце, зачаровуючи магією мякого голосу, глибиною почуттів і трагізмом людським. співачка майже ніколи не повторює один і той же репертуар. майстерністю народної артистки україни, лауреата державної премії імені тараса григоровича шевченка, ніною матвієнко захоплювалися у багатьох країнах світу: франції. канаді, мексиці та інших, - але найбільшої глибини сягнула співачка у виконанні народної пісні. на відміну від багатьох естрадних співаків вона живе піснею, глибоко переживає під час співу, співає серцем своїм щедрим таким. її народність бере витоки з історії отчого краю, його легенд і , від мудрої селянської філософії, в основі якої - розум, доброта, внутрішній протест проти неправди. прислухайтесь, як співає ніна матвієнко, і ви станете щедрішими, чистішими у помислах і ділах своїх.