Укажіть складне речення * Служки носили безліч страв: тетереви, гуси, журавлі, голуби, кури; всілякі напої: вино, мед, чистий і варений з корінням, квас.
Тугі, кошлаті гриви хлюпали в груди, повивали ноги, хапали за високо зведені копита й тягли в глибінь.
Дівчата пряли починки, вишивали, готували сорочки на придане
Скільки дозорців з нудьги полювало за лисом, а жодному не вдалося влучити.
- Привіт. Добре, а у тебе?
-Погано, ходив до окуліста, зір сильно впав. Можливо прийдеться купувати окуляри.
-Все-таки я мав рацію, коли казав, щоб ти зменшив своє користування телефоном та планшетом. Це ж одна з найголовніших причин близорукості.
-Я знаю, але я саме закачав таку чудову книжку, що просто не міг відірватися від неї.
-То потрібно було купити цю книгу чи взяти в бібліотеці.
-Ти що! Електронна книга зараз в моді, та, на мою думку, паперова книга- це пережиток минулого.
- Напевно ти ніколи не читав паперової книги, якщо ти таке кажеш! Паперова книга була, є і буде популярною, модною, в тренді. Хіба електронна книга замінить: звук гортання сторінок, запах, дотик до улюбленої книги?
-Це, звичайно, ні, Але...
- Ніяке але. Звичайно ти можеш і далі читати цю книгу в електронному вигляді і псувати собі зір, та й осанку теж. Але моя тобі порада придбай цю книгу, яка залишиться тобі на все життя, тим паче якщо вона тобі так сподобалась.
-Так ти маєш рацію. Сьогодні й куплю. Бувай
-
- Привіт, Кирило,йду на футбол.Че тепер моє улюблене захоплення
- Нічого собі!
- Якщо хочеш, підемо зі мною.
- Я б залюбки, але в інший раз. В мене сьогодні змагання з баскетболу.
- Я й не знав, що ти граєш! Давно ти займаєшся спортом чи це теж нове захоплення, як у мене?
- Я граю близько трьох місяців. Раніше я ходив у художню школу. Проте, як на мене, для хлопця це трохи нудно.
- Я тебе розумію, бо раніше я ходив на заняття зі скрипки. Звичайно, це гарно вміти грати. Але мені прийшлося до душі більш динамічне заняття, яке стало моїм захопленням.
- Дякую тобі за цікаву розмову. Бувай!
- І тобі. Нехай щастить на змаганнях!
- Дякую!