айбільшою турботою будь-яких батьків є їхні діти. І проявів такої турботи існує безліч. Дитина потребує постійної уваги. Як тільки вона народилася, вона повністю безпорадна і не має ніяких шансів вижити без мами чи батька. Але з плином років ситуація не сильно змінюється. Точно така ж батьківська турбота потрібна кожній дитині тоді, коли вона вчиться у школі чи у вищому навчальному закладі. Нерідко трапляється і так, що він дитина продовжує потребувати такої турботи навіть тоді, коли йде на роботу, але живе з батьками. Батьки настільки звикають піклуватися і любити свою дитину, що продовжують робити це навіть тоді, коли вона виростає,
Сільська родина У музеї Т.Г.Шевченка в м. Києві експонується невелике за розміром полотно, протебагатозначне за змістом. На картині зображена стара, під солом’яною стріхою хата. Тут узатишку наприкінці робочого дня зібралась селянська родина – молоді батьки та їх синочок.Малюк, що цілий день бавився з дідусем, ненароком розбив глиняний горщик, що висів на тину і бувнеабиякою цінністю родини. Першим порухом батькабуло покарати хлопчика за вчинену шкоду. Але матизаступилася за сина, благаючи батька простити. І тойполагіднішав, заспокоївся, взяв люльку і начевибачаючись перед дружиною, прагне пригорнутисина. За цією драмою стежить дворовий пес. Трохидалі у променях призахідного сонця гріється сивийдідусь, якому байдуже до того, що діється. Художникгостро, насторожено, драматично вдивляється в життялюдей. Т.Г.Шевченко у цьому полотні передав свійбіль за скривджений, підневільний народ. Цей біль віддушевної рани змушує малювати. Це не лише долягероїв картини, а це й його доля
У музеї Т.Г.Шевченка в м. Києві експонується невелике за розміром полотно, протебагатозначне за змістом. На картині зображена стара, під солом’яною стріхою хата. Тут узатишку наприкінці робочого дня зібралась селянська родина – молоді батьки та їх синочок.Малюк, що цілий день бавився з дідусем, ненароком розбив глиняний горщик, що висів на тину і бувнеабиякою цінністю родини. Першим порухом батькабуло покарати хлопчика за вчинену шкоду. Але матизаступилася за сина, благаючи батька простити. І тойполагіднішав, заспокоївся, взяв люльку і начевибачаючись перед дружиною, прагне пригорнутисина. За цією драмою стежить дворовий пес. Трохидалі у променях призахідного сонця гріється сивийдідусь, якому байдуже до того, що діється. Художникгостро, насторожено, драматично вдивляється в життялюдей. Т.Г.Шевченко у цьому полотні передав свійбіль за скривджений, підневільний народ. Цей біль віддушевної рани змушує малювати. Це не лише долягероїв картини, а це й його доля