Укажи речення, у якому є пунктуаційна помилка. Знав він фронтові дороги коли водив свій грузовик із снарядами по лозових настилах біля Дніпра, коли пробивався взимку по руслах гірських річок все вище і вище (О. Гончар).
Вона пахла чимсь неповторним, притаманним тільки їй одній, як запах фіалки притаманний ніжній синій квітці, як дух конвалії — білим травневим дзвіночкам (В. Гжицький).
Женя й собі почав постукувати ногами, бо теж було рушив і до його черевиків начіплялась глина (Є. Гуцало).
Учні з його класу почувались наче аж незручно, що не беруть участі в загальній метушні, що нічого нікому не збираються подарувати (Є. Гуцало).
Якщо постає питання, як відшукати свій шлях у житті, то це вже добре, бо не в усіх таке питання взагалі постає. Тому відноситися до нього треба серйозно.
Перш за все питання треба розібрати та зрозуміти. Що таке "життя"? Що таке "шлях у житті"? Що таке "свій шлях"?
Розуміти поняття краще через протилежності. Життя краще розуміється та відчувається через смерть. Смерть вказує на те, що люди не безсмерті та не вічні. Як казав Воланд: "Людина смертна, причому смертна раптово". Тобто не треба витрачати час даремно.
Шлях - це не просто дорога. Це щось, яке веде кудись. Тобто є ціль, мета. І до неї треба йти, докладати зусиль та силу волі. Але самої сили волі буде не достатньо, якщо немає натхнення. Натхнення дарує сили та крила. Тобто ціль треба вибирати таку, яка надихає.
"Свій шлях" підкреслює той факт, що ми самі відповідаємо за шлях, який вибрали, нам самим по ньому йти, тому не треба дозволяти комусь іншому робити цей вибір за нас. Батьків, вчителів, суспільство треба уважно вислухати, бо вони мають певний досвід, але вибирати треба самостійно. А ще треба не боятися змінювати шлях, якщо зрозуміли, що йдете не туди, не дивлячись на те, як довго вже йдете та скільки зусиль доклали.
А шукати шлях треба серцем і душею, бо життя не комп’ютерна програма, його не прорахуєш.
Восени повітря прозоре, навіть дихається легше. І життя стишує свій шалений біг. Осінь – пора збору врожаю та підбиття підсумків. Колись у цей час для народів, що працювали на землі, розпочинався відпочинок до наступної весни.
Сьогодні осінь – час розпочинати справи, ставати до роботи та навчання після літнього відпочинку, готувати оселі до холодів. Восени легше і працювати, і навчатися, бо прохолодна погода сприяє тому краще за літню спеку, весняну грайливість та зимові морози.
Ми любимо осінь за яскраві барви природи та довгоочікувані зустрічі з друзями, за повні грибів лісні галявини, стиглі плоди у садах та трохи сумний дощ за вікном.
Оригинал http://ycilka.net/tvir.php?id=6#ixzz4upupf99K