Песимістичний варіант розвитку світу. світ зміниться. не світитиме уже яскраво сонце і якщо раптом комусь здасться, що крізь сірі хмари пробиваються сонячні промінні, то це ілюзія, адже це не що інше, як світло від прожекторів. більше не побачимо ми голубого неба, але й споглядати на сіре небо, яким воно буде, стане розкішшю, яку можуть дозволити собі лиш люди, що живуть на самих вершинах багатоповерхівках, для інших - недоступно. із низу видно лиш дуже високі будинки. вони всі сірі і одинакові. архітектори б хотіли будувати їх красивими та оригінальними, але задля економії простору вони були змушенні побудувати їх як одноманітні кам'яні коробки. знаходитися в місті нестерпно, навкруг сморід й до жаху спекотне повітря. поодинокі люди, яких рідко побачиш посеред вулиці, ходитмуть в медичних масках. це ілюзія, вона їх більше не здатна захищати від токсичного повітря, але так спокійніше. ти повернешся додому, після років розлуки. побачиш свій дім і не впізнаєш уже його. про те, що це він, можна буде здогадатися лиш через вказівку джі пі ес. після того, як зайдеш у будинок, то направишся на мінус шостий поверх, ти знатимеш де це, адже жив у точнісінько такому самому будинку, власне кажучи, в цьому світі всі будинки точнісінько такі ж. стук у двері, ти удома. даремно, що світ розвалюватиметься й кричатиме в агонії, ти вдома і це головне.
1.) дуже важливе свято як усього світу, так і моєї сім'ї. навіть з самої назви ми бачимо, що це щось важливе, адже складаєсь з 2 слів: великий і день. справді цей день є величним адже саме тоді воскрес із мертвих ісус христос - наш бог та покровитель. на теренах україни святкувати великдень як воскресіння христа почали ще наприкінці перешого тисячоліття, з приходом християнства й святкується сьогодні.кожна родина святкує цей день по-різному. одня сім'ї збираються разом і їдять свячену їжу, інші як звичайного дня просто сидять та дивляться телевізор.особисто моя сім'я відсвятковує великдень ось таким чином. дуже-дуже рано, близько п'ятої години ранку, ми прокидаємося та йдемо до церква зі святковими кшиками, щоб посвятити паску. потім, посвятивши їжі, йдемо додому й накриваємо самачний стіл зі свячених продуктів. ми снідаємо та лягаємо трішечки відпочивати. зазвичай після невеличкого відпочинки мама і тато звонять своїм друзям та родичам і організовують пікнік. мені це дуже подобається адже тоді я мою змогу привітати своїх друзів, братів та сестер з цим чудовим святом, граюся з ними та розважаюсь. цілий день проходить дуже класно. я із великим-првеликим задоволенням можу сказати, що саме великдень - це моє улюблене свято, який єднає нас та зближує.
