Сліпучі в снігах степи. День повен сонця,люди радіють що повсюди забіліло .Багато років Таврія не бачила снігу. Перд цим все тонуло в хуртовина.Кілька діб хурделиця була з вітром ,таким, що зривало дахи із ферм і валило опори високовольтних ліній.
А зараз все вляглося, відвирувало. Пречисті засніжені степи ,біліють без кінця-краю ,а дерева понад шляхом стоять незрушні ,виблискують кришталево вони в суцільній обледенілості. Коли зупинитись чути як лід на гіллячках від доторку сонця тонко полускує видає скляний звук це якраз добре це галузки самі розламують свої прозорі льодяні окови щоб дихати їм теж потрібен кисень.
Дикі качки табунами в небі колись вони відлітали з осені у вирій а зараз зимують на Дніпрі бо ріка в цих місцях (нижче ГЕС) до самого гирла не замерзає щойно ми бачили її ще не порушену втручанням людини налиту до берегів повну потужних звированих вод. Чули як ключі з-під берега несуть між платанами рівний мелодійний передзвін грають музикою самої природи.
У березі всюди лежали тіні від навислих дерев а тут у степу сліпучо куріпки пасуться темним табунцем серед снігів щось вони там вишукують… Заєць проскакав попід лісосмугою ніби сміючись ніби граючись
1. За піснею своєю ви водили нас, куди самі хотіли. - обставинне
4. І зацвітають червоні маки на тих столочених полях, де люди, вбиті в
час атаки, довіку житимуть в піснях. - обставинне
5. На місце, де стояла тінь, іскрило сонце, широкою плямою. - обставинне
6. Соловей співає, поки дітей не виведе. - обставинне
7. Все можуть зробити людські руки, коли захочуть. - з’ясувальне
8. Якщо взявсь іти, кінця ти доходжай. - обставинне
9. Коли починаєш, думай про кінець. - обставинне
12. Не говори пишно, щоб тобі на зле не вийшло. - обставинне
13. Тим трава зелена, що вона близько. - обставинне
14. Проміння сію з житом пополам, аби життя було, як буйні трави. - з’ясувальне
15. На морі ставало темно, тому що з берега насувала важка чорна хмара. - обставинне
20. Погода стояла тепла і сонячна, так що шибки на вікнах аж миготіли. - обставинне
21. Хлопці вийшли до села з заходу, так що тепер їм не було чого боятись. - обставинне
24. Тому що дощова завіса була дуже щільна, світло з будинків ледве
вгадувалось крізь неї. - обставинне
25. Дивний звук пролунав так несподівано, що я мимоволі здригнувся. - обставинне
29. Щоб оцінити чиюсь якість, треба мати якусь її дрібку в собі. - обставинне
30. Істина — це те, що витримує перевірку досвідом. - означальне
31. Ударив грім, так що шибки забряжчали. - обставинне
А зараз все вляглося, відвирувало. Пречисті засніжені степи ,біліють без кінця-краю ,а дерева понад шляхом стоять незрушні ,виблискують кришталево вони в суцільній обледенілості. Коли зупинитись чути як лід на гіллячках від доторку сонця тонко полускує видає скляний звук це якраз добре це галузки самі розламують свої прозорі льодяні окови щоб дихати їм теж потрібен кисень.
Дикі качки табунами в небі колись вони відлітали з осені у вирій а зараз зимують на Дніпрі бо ріка в цих місцях (нижче ГЕС) до самого гирла не замерзає щойно ми бачили її ще не порушену втручанням людини налиту до берегів повну потужних звированих вод. Чули як ключі з-під берега несуть між платанами рівний мелодійний передзвін грають музикою самої природи.
У березі всюди лежали тіні від навислих дерев а тут у степу сліпучо куріпки пасуться темним табунцем серед снігів щось вони там вишукують… Заєць проскакав попід лісосмугою ніби сміючись ніби граючись