Я твердо переконаний, що людське життя було б неповноцінне, складне та сіре без друзів, що допомагають нам пізнавати світ, набиратися досвіду кожного дня.
Свої глибокі переконання можу підтвердити такими аргументами: по-перше, друг – це людина, що готова завжди тебе вислухати, зрозуміти та підтримати. Погодьтеся, що дуже складно було би йти по життю впевненими кроками без товаришів, що підставлять дружнє плече тоді, коли потрібно. По-друге, варто тільки уявити, що у світі зникне дружба. А що тоді буде? Ми залишимося наодинці з собою та людьми, які кожної миті хочуть збрехати, обдурити чи скривдити.
Переконливим доказом моїх аргументів може слугувати образ Маленького принца з однойменного оповідання Антуана де Сент-Екзюпері. Він говорить, що справжнє щастя – бути відвертим із кимось та знати, що тебе таким приймуть і не зрадять. Герой твору розуміє справжню цінність дружби.
Аби проілюструвати свої аргументи, маю ще й приклад із власного життя. Уже десять років я знайомий із Сашком. Упевнений: ми – справжні друзі. І чесно зізнаюся: у деяких ситуаціях мені не вистачає його підтримки та порад. Розумію, що без такої дружби моє життя було б надто складним та неповноцінним.
Можна легко навести приклад справжньої дружби з біографії українських письменників. Наприклад, завдяки міцній дружбі та підтримці товаришів, Тараса Шевченка було викуплено з кріпацтва, і тому тепер ми маємо сина великого народу, Кобзаря, що своїми настановами налаштовує українців на праведний шлях.
Отже, дружба відіграє надзвичайно важливу роль у житті кожної людини. Завдяки справжнім товаришам ми з легкістю долаємо труднощі на шляху до світлого майбутнього та отримуємо безцінний досвід.
Це портрет козака в похідному одязі зі зброєю в руках. Художник намагається зобразити суворого і водночас задуманого запорожця. На передньому плані картиними бачимо немолоду людину з міцною поставою. Позаду бувалого воїна — сутички, війни, битви. На смаглявому обличчі сліди часу і переживання, адже чоло пооране глибокими зморшками. Густі чорні брови суворо насуплені, в очах причаєний смуток, задума. Орлиний ніс із горбинкою надає обличчю виразу мужності, сили і впевненості в собі. На самому чубі розлігся оселедець. Довгі вуса грізно настовбурчені, а густі, як ліс, брови нависають над очима. Одягнений чолов’яга у сорочку з жупаном. Зверху, наче шкура ведмедя, обвисає кирея. У міцних руках захисника народу застигла шабля, загартована в кривавих боях. Образ героя, змальований художником, викликає пошану до вірного сина свого народу, нагадує славне історичне минуле. На мою думку, художнику вдалося зобразити на картині задуманий і водночас суворий вигляд запорожця.
Свої глибокі переконання можу підтвердити такими аргументами: по-перше, друг – це людина, що готова завжди тебе вислухати, зрозуміти та підтримати. Погодьтеся, що дуже складно було би йти по життю впевненими кроками без товаришів, що підставлять дружнє плече тоді, коли потрібно. По-друге, варто тільки уявити, що у світі зникне дружба. А що тоді буде? Ми залишимося наодинці з собою та людьми, які кожної миті хочуть збрехати, обдурити чи скривдити.
Переконливим доказом моїх аргументів може слугувати образ Маленького принца з однойменного оповідання Антуана де Сент-Екзюпері. Він говорить, що справжнє щастя – бути відвертим із кимось та знати, що тебе таким приймуть і не зрадять. Герой твору розуміє справжню цінність дружби.
Аби проілюструвати свої аргументи, маю ще й приклад із власного життя. Уже десять років я знайомий із Сашком. Упевнений: ми – справжні друзі. І чесно зізнаюся: у деяких ситуаціях мені не вистачає його підтримки та порад. Розумію, що без такої дружби моє життя було б надто складним та неповноцінним.
Можна легко навести приклад справжньої дружби з біографії українських письменників. Наприклад, завдяки міцній дружбі та підтримці товаришів, Тараса Шевченка було викуплено з кріпацтва, і тому тепер ми маємо сина великого народу, Кобзаря, що своїми настановами налаштовує українців на праведний шлях.
Отже, дружба відіграє надзвичайно важливу роль у житті кожної людини. Завдяки справжнім товаришам ми з легкістю долаємо труднощі на шляху до світлого майбутнього та отримуємо безцінний досвід.
Це портрет козака в похідному одязі зі зброєю в руках. Художник намагається зобразити суворого і водночас задуманого запорожця.
На передньому плані картиними бачимо немолоду людину з міцною поставою. Позаду бувалого воїна — сутички, війни, битви. На смаглявому обличчі сліди часу і переживання, адже чоло пооране глибокими зморшками. Густі чорні брови суворо насуплені, в очах причаєний смуток, задума. Орлиний ніс із горбинкою надає обличчю виразу мужності, сили і впевненості в собі. На самому чубі розлігся оселедець. Довгі вуса грізно настовбурчені, а густі, як ліс, брови нависають над очима.
Одягнений чолов’яга у сорочку з жупаном. Зверху, наче шкура ведмедя, обвисає кирея. У міцних руках захисника народу застигла шабля, загартована в кривавих боях.
Образ героя, змальований художником, викликає пошану до вірного сина свого народу, нагадує славне історичне минуле.
На мою думку, художнику вдалося зобразити на картині задуманий і водночас суворий вигляд запорожця.