маруся богуславка в моїй уяві постає гарною дівчиною з досить світлою душею. та читаючи думу, вчитуєчись в її зміст постає питання - чи справді вона була такою? а чи ж була звичайною зрадницею.
відповідь на це питання є досить неоднозначною. з однієї сторони, вона зрадниця яка прийняла мусульманську віру. звикла до турецької розкоші і лакомства поганого. з іншого вона просто жертва подій. бідна дівчина бранка, яка навіть в далекій туреччині хоче зробити щось корисне для україни. саме таким корисним ділом вона обирає, відпустити козаків-невільників, незнаючи своєї подальшої долі.
тому, я до неї ставлюся з розумінням, адже вона простго немала іншого виходу і її дії повність відповідали її становищу в суспільстві
З раннього дитинства нас вчать завжди говорити правду, поважати працю. Правдива людина намагається не робити поганих вчинків, яких їй довелося б соромитися..І потім приховувати від батьків і друзів. Всім відомо, що «шило в мішку не сховаєш». Так і правда - десь випливе. І людині буде соромно за брехню, з нього будуть сміятися. Тому треба намагатися відповідати за свої слова і погані вчинки. Чесна людина завжди викликає повагу, тому що вона ніколи не обманює. А брешуть тільки труси і невиховані люді. Висновок такий: треба говорити завжди тільки правду.
маруся богуславка в моїй уяві постає гарною дівчиною з досить світлою душею. та читаючи думу, вчитуєчись в її зміст постає питання - чи справді вона була такою? а чи ж була звичайною зрадницею.
відповідь на це питання є досить неоднозначною. з однієї сторони, вона зрадниця яка прийняла мусульманську віру. звикла до турецької розкоші і лакомства поганого. з іншого вона просто жертва подій. бідна дівчина бранка, яка навіть в далекій туреччині хоче зробити щось корисне для україни. саме таким корисним ділом вона обирає, відпустити козаків-невільників, незнаючи своєї подальшої долі.
тому, я до неї ставлюся з розумінням, адже вона простго немала іншого виходу і її дії повність відповідали її становищу в суспільстві
З раннього дитинства нас вчать завжди говорити правду, поважати працю. Правдива людина намагається не робити поганих вчинків, яких їй довелося б соромитися..І потім приховувати від батьків і друзів. Всім відомо, що «шило в мішку не сховаєш». Так і правда - десь випливе. І людині буде соромно за брехню, з нього будуть сміятися. Тому треба намагатися відповідати за свої слова і погані вчинки. Чесна людина завжди викликає повагу, тому що вона ніколи не обманює. А брешуть тільки труси і невиховані люді. Висновок такий: треба говорити завжди тільки правду.