В укр. мові є 10 частин мови, з яких 6 повнозначних (іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник); і 3 служб. (прийменник, сполучник, частки); окремо стоїть вигук. Повнозначними частини мови наз-ся тому, що мають лексичні та граматичні значення і є членами речення. Через те їх ще називають самостійними частинами мови. Службові слова виконують лише служб. фун-ю, є грам. засобами вираження звязків і відношень між словами в реченні (сполучники та прийменники) або надають цілому реченню чи окремим його членам смимлових та емоційних відтінків (частки). Вигуки не належать ні до службових, ні до повнозначних слів. Вони являють собою слова, що виражають почуття або волевиявлення, але не називають їх.! Слова можуть переходити із однієї частини мови в іншу. Наприклад, іменник коло (Ой, зійди, зійди, ясен місяцю, як млинове коло ) перейшов у прийменник (Терен, мати, коло хати, в нього цвіт біленький) та ін.
Май – это месяц первой зелени, первых цветов, первых весенних гроз.Предо мной – молодой берёзовый лес, умытый дождём. Он ещё голый, без листьев. На концах ветвей серёжки висят, а на серёжках сверкают капли дождя. От влажной земли пар поднимается, плывёт над поляной. А воздух тёплый, влажный, пахнет сырой землей, горечью набухших берёзовых почек. Кругом поют зяблики, скворцы, дрозды. Вдали кукушка кукует. Все певцы на свой манер стараются.Будто в сказке, на моих глазах лес распускался и звенел. Набежал ветерок, качнул нежные зелененькие ветви берёзок, и я вдруг услышал лёгкий шум. Первый зелёный шум, похожий на шепот молодой листвы.
