Мовна проблема в Україні на сьогодні є актуальною. Я б сказала, однією з НАЙАКТУАЛЬНІШИХ. Ми живемо в такій чудовій країні! Наша мова одна з наймелодійніших у всьому світі. Чи не варто ришатися цим? Особисто я виросла в російськомовній родині, тому частіше спілкуюсь саме російською мовою. І я цього не стидаюсь. Але українську мову я люблю, поважаю. Адже вона така милозвучна, барвиста… Вона така багата і невмируща! Ми всі маємо любити нашу рідну УКРАЇНСЬКУ мову, сприяти її подальшому розвитку. Адже, як сказав Кіндрат Кропива, білоруський письменник: «Мова — це великий дар природи, розвинутий, вдосконалений за тисячоліття з того часу, як людина стала людиною» .
У мене є друг. З ним я познайомився ще у першому класі. Він теж навчається у моїй школі, але в паралельному класі.
Мого друга звати Остап. Він невисокого зросту. Лице у нього кругле. Волосся русяве. Очі блакитні, мов небо. Він багато знає. Мені з ним цікаво і весело. Вчиться він теж добре. Він сміливий і сильний. Остап відвідує спортивну секцію. Може захистити слабшого. Він щирий і справедливий.
У нього є хобі. Він гарно малює. Про Остапа можна ще багато сказати. Головне, що він є хорошим другом.
Мого друга звати Остап. Він невисокого зросту. Лице у нього кругле. Волосся русяве. Очі блакитні, мов небо. Він багато знає. Мені з ним цікаво і весело. Вчиться він теж добре. Він сміливий і сильний. Остап відвідує спортивну секцію. Може захистити слабшого. Він щирий і справедливий.
У нього є хобі. Він гарно малює. Про Остапа можна ще багато сказати. Головне, що він є хорошим другом.