тільки тих, хто недовчився як слід у школі чи університеті. мудрість ця наставляє усіх людей без винятку.
по-перше, людина може вчитися чого завгодно. протягом життя їй знадобиться багато умінь, навичок, знань. корисно, наприклад, навчитися ремонтувати кран, що тече. або міняти на куртках блискавки. або ж глядіти за малою дитиною. ці вміння найчастіше не вчителі в аудиторіях вузів або за шкільною партою. ніяка школа та університет, я певен, неспроможна дати людині абсолютно всі знання та вміння, які їй будуть потрібні.
по-друге, існує ще одна народна мудрість. вона звучить так: «уміти – за плечима не носити». тобто знання та вміння завжди людині корисні. навіть якщо в них гострої потреби, як видається, немає. вони все одно ще стануть у пригоді в житті.
прикладом особистості, яка вчилася все своє життя, можна назвати тараса шевченка. він був українським митцем, підняв на новий рвіень нашу національну літературну мову, освоїв написання літературних творів російською мовою, виступав як драматург, цікавився іншою театральною творчістю, ріс як художник…
такою ж особистістю була відома українська письменниця марко вовчок. вона захоплювалася іноземними мовами, літературою високого класу, збирала фольклор, обожнювала мандрівки та спілкування з цікавими людьми. марко вовчок багато переписувалася з відомими суспільними діячами, митцями. це давало їй багато цінної інформації. свої надбання в навчанні вона вкладала у свою творчість.
отже, немає ніяких причин, щоб не вчитися все життя сумлінно. я повністю підтримую цю думку.
Подсо́лнечник одноле́тний (лат. Heliánthus ánnuus), Подсо́лнечник масли́чный — вид травянистых растений из рода Подсолнечник (лат. Helianthus — солнечный цветок) семейства Астровые. Народное название — подсолнух.
Однолетнее травянистое растение.
Стебель высотой от 0,6 до 3 метров, прямой, преимущественно неветвящийся, покрыт жесткими волосками.
Листья очередные, на длинных черешках, верхние сидячие, нижние супротивные, тёмно-зелёные, овально-сердцевидные, с пластиной до 40 см длины, опушённые короткими жёсткими волосками, с пильчатыми краями.
Цветки в верхушечных, очень крупных корзинках, 30—50 см в диаметре, до зацветания (в стадии бутонов) поворачиваются в течение дня за солнцем. После зацветания цветки ориентированы в основном на восток. Краевые цветки язычковые, оранжево-жёлтые, 4—7 см длины, обычно бесплодные; внутренние — трубчатые, буро-желтого цвета, обоеполые, многочисленные (500—2000). Венчик пятичленный. В цветке пять тычинок со свободными нитями, но со сросшимися пыльниками. Подсолнечник образует чаще одно соцветие, но бывают и дополнительные отростки с малыми соцветиями. Цветёт в июле — августе в течение 30 дней. Плоды — продолговато-яйцевидные семянки, слабогранистые, слегка сжатые, 8—15 мм длины и 4—8 мм ширины, с кожистым околоплодником, белые, серые, полосатые или черные.
Пыльцевые зёрна трёхбороздно-оровые, шаровидной формы. В диаметре (с шипами) 37,4—44,8 мкм. В очертании с полюса и экватора почти округлые. Борозды шириной 4—5 мкм, короткие, с неровными краями, часто со слабозаметными контурами, с притуплёнными концами. Оры овальные, экваториально вытянутые, шириной 4—5 мкм, длиной 6—6,5 мкм. Ширина мезокольпиума 22—25 мкм, диаметр апокольпиума 11—14,2 мкм. Толщина экзины (без шипов) 1,2—1,8 мкм. Подстилающий и нижележащие слои тонкие. Высота стерженьков под шипами до 1 мкм, между шипами, 0,3—0,4 мкм. Скульптура шиповатая, высота шипов 3,5—5 мкм, диаметр основания 1,2—1,5 мкм, концы их оттянуты и заострены; шипы расположены равновмерно, на мезокольпиуме в полярной проекции находится пять шипов. Пыльца золотистого цвета.
тільки тих, хто недовчився як слід у школі чи університеті. мудрість ця наставляє усіх людей без винятку.
по-перше, людина може вчитися чого завгодно. протягом життя їй знадобиться багато умінь, навичок, знань. корисно, наприклад, навчитися ремонтувати кран, що тече. або міняти на куртках блискавки. або ж глядіти за малою дитиною. ці вміння найчастіше не вчителі в аудиторіях вузів або за шкільною партою. ніяка школа та університет, я певен, неспроможна дати людині абсолютно всі знання та вміння, які їй будуть потрібні.
по-друге, існує ще одна народна мудрість. вона звучить так: «уміти – за плечима не носити». тобто знання та вміння завжди людині корисні. навіть якщо в них гострої потреби, як видається, немає. вони все одно ще стануть у пригоді в житті.
прикладом особистості, яка вчилася все своє життя, можна назвати тараса шевченка. він був українським митцем, підняв на новий рвіень нашу національну літературну мову, освоїв написання літературних творів російською мовою, виступав як драматург, цікавився іншою театральною творчістю, ріс як художник…
такою ж особистістю була відома українська письменниця марко вовчок. вона захоплювалася іноземними мовами, літературою високого класу, збирала фольклор, обожнювала мандрівки та спілкування з цікавими людьми. марко вовчок багато переписувалася з відомими суспільними діячами, митцями. це давало їй багато цінної інформації. свої надбання в навчанні вона вкладала у свою творчість.
отже, немає ніяких причин, щоб не вчитися все життя сумлінно. я повністю підтримую цю думку.
Народное название — подсолнух.
Однолетнее травянистое растение.
Стебель высотой от 0,6 до 3 метров, прямой, преимущественно неветвящийся, покрыт жесткими волосками.
Листья очередные, на длинных черешках, верхние сидячие, нижние супротивные, тёмно-зелёные, овально-сердцевидные, с пластиной до 40 см длины, опушённые короткими жёсткими волосками, с пильчатыми краями.
Цветки в верхушечных, очень крупных корзинках, 30—50 см в диаметре, до зацветания (в стадии бутонов) поворачиваются в течение дня за солнцем. После зацветания цветки ориентированы в основном на восток. Краевые цветки язычковые, оранжево-жёлтые, 4—7 см длины, обычно бесплодные; внутренние — трубчатые, буро-желтого цвета, обоеполые, многочисленные (500—2000). Венчик пятичленный. В цветке пять тычинок со свободными нитями, но со сросшимися пыльниками. Подсолнечник образует чаще одно соцветие, но бывают и дополнительные отростки с малыми соцветиями. Цветёт в июле — августе в течение 30 дней.
Плоды — продолговато-яйцевидные семянки, слабогранистые, слегка сжатые, 8—15 мм длины и 4—8 мм ширины, с кожистым околоплодником, белые, серые, полосатые или черные.
Пыльцевые зёрна трёхбороздно-оровые, шаровидной формы. В диаметре (с шипами) 37,4—44,8 мкм. В очертании с полюса и экватора почти округлые. Борозды шириной 4—5 мкм, короткие, с неровными краями, часто со слабозаметными контурами, с притуплёнными концами. Оры овальные, экваториально вытянутые, шириной 4—5 мкм, длиной 6—6,5 мкм. Ширина мезокольпиума 22—25 мкм, диаметр апокольпиума 11—14,2 мкм. Толщина экзины (без шипов) 1,2—1,8 мкм. Подстилающий и нижележащие слои тонкие. Высота стерженьков под шипами до 1 мкм, между шипами, 0,3—0,4 мкм. Скульптура шиповатая, высота шипов 3,5—5 мкм, диаметр основания 1,2—1,5 мкм, концы их оттянуты и заострены; шипы расположены равновмерно, на мезокольпиуме в полярной проекции находится пять шипов. Пыльца золотистого цвета.