Багато в Україні є красивих міст і сіл, але найбільше мені подобається рідне місто. У ньому я народився і живу, тут я познайомився зі своїми друзями, пішов у школу. Мій дідусь живе разом з нами. Він часто розповідає цікаві історії про наше місто і його мешканців. І в школі на уроках народознавства та історії вчителі розповідають нам про славетне минуле нашого рідного краю.
Колись, у сиву давнину, в степу виникла невеличка фортеця. її збудували козаки, які мужньо захищали свій народ від татар. Закінчилась війна, фортеця перетворилася спочатку на містечко, а потім на велике місто — справжній промисловий і культурний центр. У ньому є багато в з красивими будинками, театри і кінотеатри, зоопарк, парки відпочинку.
Цурка — и, ж. 1) короткий обрубок дерева; цурпалок. || тріска, скалка. •• до цу/рки а) на дрібні шматочки; б) повністю, нічого не залишивши. на цу/рки на невеликі частини. 2) невеличка, загострена з одного боку паличка, за якої в яжуть снопи,… …спасова борода (этногр.) — в малороссии так называют пучок несжатого жита, оставленного на хлебном поле. пучок перекручивают, связывают и нагибают к земле. кругом бороды очищают землю от сора; под бородой иногда закапывают несколько хлебных зерен. жнецы бросают через голову серпы, поют песни в честь бороды. в песнях говорится, что борода "сриблом-златом обвита, красным шовком обшита". в волынском полесье с. борода называется "перепелкой", в некоторых местах "бородой ильи", "бородой волоса". тожественный жатвенный обычай записан в австрии, германии, . в основе обряда и поверий лежит древний культ растительного духа. женчик — а; уменьш. от жнець толо́ка — одноразова безоплатна праця гуртом для швидкого виконання великої за обсягом роботи. за звичаями українців , білорусів та росіян толока є формою селянської взає, на яку скликають сусідів, родичів та товаришів. зазвичай толока передбачає частування працівників.
Багато в Україні є красивих міст і сіл, але найбільше мені подобається рідне місто. У ньому я народився і живу, тут я познайомився зі своїми друзями, пішов у школу. Мій дідусь живе разом з нами. Він часто розповідає цікаві історії про наше місто і його мешканців. І в школі на уроках народознавства та історії вчителі розповідають нам про славетне минуле нашого рідного краю.
Колись, у сиву давнину, в степу виникла невеличка фортеця. її збудували козаки, які мужньо захищали свій народ від татар. Закінчилась війна, фортеця перетворилася спочатку на містечко, а потім на велике місто — справжній промисловий і культурний центр. У ньому є багато в з красивими будинками, театри і кінотеатри, зоопарк, парки відпочинку.
Ось це моє улюблене місто!
ю