УМОЛЯЮ Перепишіть прислів'я, знімаючи риски. Позначте в словах орфоpгaму "не з іменниками
1.Не було б щастя,так нещастя
2. І золота клітка-не/воля.
3.На вовка не/слава, а овець їсть Сава.
4. Тоді це буде, як дві неділі разом зійдуться
5. У не/роби завжди не/врожай.
6. Людська праця не/дурниця.​

2)

На мою думку, насправді здоров’я — найвища цінність. Майже всі знають цю тезу, але усвідомлює її не кожен. Про здоров’я і здоровий б життя у нашого народу є чимало прислів’їв і приказок: «Найбільше багатство — здоров’я»; «У здоровому тілі -— здоровий дух»; «Хто про здоров’я дбає, тому і Бог помагає». Проте інколи складається враження, що люди, тільки захворівши, розуміють, що позбавлені чогось надзвичайно важливого в житті. Особливо молодь, яка марнує своє здоров’я, уживаючи наркотики, алкоголь, курячи тютюн. Динамічний ритм сучасного життя, постійні стреси теж, на жаль, не сприяють зміцненню здоров’я людини. В останні роки люди усе більше розуміють, що найкращі ліки може дати лише сама природа. Тому намагаються перебувати в гармонії з природою, шанобливо ставитися до неї, використовуючи її багатства. Переконані, що саме перебування на природі значно покращує настрій, самопочуття людини, підвищує захисні сили організму. Ідею гармонії людини і природи проголошують у своїх творах і чимало майстрів слова: М. Коцюбинський у повісті «Тіні забутих предків», Леся Українка у драмі-феєрії «Лісова пісня», О. Довженко у кіноповісті «Зачарована Десна» та інші. Побажанням здоров’я люди закінчують свої розмови, вітаючись, бажають одні одним передусім здоров’я. Усе це ще раз підкреслює незаперечну важливість здоров’я для життя людини. Отже, твердження "Як здоров'я зникає, то щастя тікає" є правдивим. Хочеться тільки, щоб людина починала замислюватись над своїм здоров’ям не тоді, коли захворіє, а значно раніше. Адже не так важко дотримувати режиму, щодня робити зарядку, стежити за вчасним і раціональним харчуванням. Тож берегти здоров’я слід змолоду, адже це найбільше багатство людини.

Пісень багато, але мені подобається пісня "Ніч яка місячна, зоряна, ясная", тому що її співають у нашій сім'ї. Як тільки я почую цю пісню, то в моїй уяві постають ті місячні зоряні ночі, які я завжди бачу влітку в селі. Як гарно в ній сказано про щирі почуття між дівчиною та хлопцем. Хіба можна забути слова: "Я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки сам на руках віднесу"? Звичайно, ні. Мій тато теж дуже часто співає мамі цю пісню. І коли вона її слухає, то стає ще красивішою від тих слів, які є в пісні: рибонько, серденько, ніженьки.

Мені дуже подобаються українські пісні. Я вдячна тим людям, які не забувають поезію народної душі, люблять і шанують наше слово. Я вважаю, що українські пісні своїм правдивим змістом, поетичною формою, красивою мелодією завжди чаруватимуть людей і житимуть вічно.