Унизу, за Ворсклою, розгорталися в заобрійну далеч мальовничі простори рідної Вкраїни, звідти попід самі вікна підступало море народного життя з його журбами й радощами, з чародійними пісенними вечорами, сповненими поезії, яка бентежила душу то niснею-задумою, то лукавим жартом, то щемкою сльозою. Синтаксичний розбір