Усі іменники чоловічого роду в рядку А) тюль, Токіо, Фудзияма, Тбілісі,
6) путь, полин, Онтаріо, сирота:
В) кенгуру, маестро, пил, полин.
г) Делі, фламінго, броколі, пюре
2. Усі іменниси чоловічого роду в рядку:
А) кашне, плакса, кабукі, широчінь;
Б) суддя, сулугуні, контрі, памперо:
В) сироко, багі, капітель;
г) цеце, паша, жаль, кіно.
3. Усі іменники жіночого роду в рядку:
А) розкіш, діагональ, салямі. Чилі:
Б) корога, насип, степінь, собака;
В) газель, фугу, какаду. Дніпро:
г) путасу, івасі, волосся, вар'єте.
4. Усі іменники жіночого роду в рядку:
А) ненажера, потвора, радість, продаж;
6) бенгалі, мiледi, бешамель, бандероль;
B) Полісся, бязь, заполоч, шампунь
Г) нехворощ, папороть, полин, кужіль.
5. Усі імении середнього роду в рядку:
А) кімоно, селище, Борнео, пальто:
6) жовч, каркаде, секретар;
В) студентство, прислів'я, Перу:
г) галіфе, листя, колосся, бароко.
6. Усі іменники середнього роду рядку:
А) eroiм, жоо, борбено, бель
Б) сарі, есе, інтермецо, селище
В) висип, дріб, жироидоль 06:
г) ретуш, перекис, доступ, че
7. Усі іменники спільного року раду
А) непосида, причепо, роза, роса.
Б) сусіда, жираф, путь, біль,
8) гуляка, жаднога, емаль, фланель
г) шибайголова, житроrа, мій, ал.
8. Усі іменими спільного роду рядку:
А) манжет, мікроб, касир, суддя
6) мозоль, купіль , Оре, директор
В) парасоль, спазм, стеn, суміш:
г) недоторка, капризуля, нероба, чисто-
ха.
9. До жодного роду не належаn імен-
Ники в рядку:
А) Чернівці, дріжджі, висівки, канікули,
Б) Делі, ворота, кохання, Кіліманджаро.
8) близнюки, ревнощі, мандри, сум
Г) Суми, гордощі, чоботи, волосся.
10. До жодного роду не належат
іменники в ряду:
А) панчохи, виделки, солодощі:
б) сани, піжмурки, дрова, шаровари
В) Мальдіви, свята, заручини, бджоли
Г) консерви, коломийки, збіжжя, вершки
відокремлені додатки: окрім легенд, зокрема киян, замість панського лану, навіть і христі, крім качок, замість похилої хатини, за винятком салійового сина, замість відповіді, опріч писаря та цупченка, крім біди, замість коня.
відокреслені обставини: описуючи переяславську раду, на хуторі.
Гумор – доброзичливий сміх, спрямований на розкриття певних вад людського характеру або недоладностей у життя людей*.
Наприклад, у п’єсі І. Карпенка-Карого “Мартин Боруля” гумором сповнені діалоги дійових осіб, зокрема, намагання Мартина прищепити членам своєї родини дворянські риси:
Мартин. Ну, годі! Сідай, душко! Омелько привезе самуварь, чаю, сахарю і… кофію. Чай я пив і знаю, як його настановлять, то сам тобі розкажу; а кофію не знаю, як роблять… Піди ти зараз до Сидоровички — вона зна — і повчися у неї. І розпитай гарненько, як його роблять і коли його подають: чи до борщу, чи на ніч?
Сатира – різке осміювання, критика всього негативного. Об’єкт висміювання часто малюється у перебільшено смішному вигляді*.
У поемі “Сон” саркастично-карикатурно подано образ цариці:
Цариця-небога,
Мов опеньок засушений,
Тонка, довгонога,
Та ще, на лихо, сердешне
Хита головою.
Так оце-то та богиня!
Лишенько з тобою.
А я, дурний, не бачивши
Тебе, цяце, й разу,
Та й повірив тупорилим
Твоїм віршемазам.