Усі речення належать до СПР з підрядною обставинною дії й ступеня, ОКРІМ Чому же ти, доню, так не зробила, як рідна мати тебе просила? (Б. Гірський).
Що довше стояв на носі катера, то ближчою й зрозумілішою починала видаватися йому ріка (Є. Гуцало).
Чому ж, однак, якийсь невпокій дихає у спину так, ніби на плечі моїм провини горить і не згоря заклятий знак? (Б. Олійник)
Щиросердне Боже слово так, як і годиться, зберігає наша мова у своїй скарбниці (Д. Білоус).
є сполучники сурядності та підрядності.
в свою чергу сполучники сурядності діляться на
*єднальні ( і, та , і...і... ані...ані... )
*протиставні (а, але, проте, зате)
*розділові (або, чи, хоч, чи...чи, хоч...хоч)
сполучникі підрядності поділяються на:
*часові (коли, як, доки, перед тим як)
*причинові (бо, тому що, через те що)
*мети (щоб, для того щоб, аби)
*умовні (як, якщо, якби, коли б)
*допустові (хоч, дарма що, хай)
*порівняльні (як, наче, неначе, мов, мовби)
*з"ясувальні (що, щоб, як)
*наслідкові (так що)
зате (але) - Взимку холодно, зате(але) комарі не кусають.(спол)
за те сварилась на Миколу мати, що той шкоди наробив.(однозвучні слова)
я теж (також) дотримуюсь такої думки.(сполучник)
він говорив те ж, що й інші свідки.(однозвучні слова)
якби ви знали, паничі!(сполучник)
як би там не було, але він все одно виконав д/з.(однозвучні слова)
марічка чекала подругу, щоб разом піти гуляти. (сполучник)
що б він не робив - все у нього виходило( однозвучні слова)
"Лісова школа"
У лісовій школі почався урок української мови. Вчителька Мудра сова. Сова вчить зайчика, лисичку й ведмедика. Вони всі любили школу і ніхто не хотів її пропускати, тому коли ведмедик незявився на урок всі занепокоїлись. Зайчик вигадав історію. В історії говорилось, що наш ведмедик пішов іншою дорогою до школи яка пролягала через ліс, лісок і страшний лісище, де на нього чекала несподіванка, точніше небезпека. В лісі він злякався дивного звіря, а в коли забіг в лісище його схопили люди. Фантазія у нашого зайчика ого-го подумала Сова. Лисичка чуть не розплакалась, адже ведмедик був її кращим другом. Урок не вдався. Почалась перерва вчителька Сова вирішила злітати до ведмедика додому. Вже здалеку вона побачила ведмедика і його маму у них на
ґанку. Тим часом у школі: Лисичко, лисичень, не плач!-говорив зайчик. Я це все вигадав! Хто зна, де наш мішка дівся. Напевно думає, що вже зима! -Ой, точно! Сова з ведмедиком прийшли до школи. Лисичка: Ведмедику, дурненьки Ведмежатко, де ти був?! Та я проспав,- пробурмотів наш ведмедик. На цьому пригоди улісовій школі тільки почались...