Усі слова доконаного виду у рядку А.виступити, зіпсувати, поснідати, написати
Б.слугувати, підходити, зробити, стояти
В.впіймати, купатись, крутити, будувати
Г.загартувати, співати, падати, горіти​

Мій обов’язок перед природою. Живучи в наш складний час гаючи за життям свого народу й усього людства, я часто замислююсь, що чекає на всіх нас у майбутньому.

Інколи мені здається, що на людство чекає прекрасне майбутнє. На землі не буде більше великих воєн, завдяки досягненням науки і техніки, людство назавжди очистить планету від усього сміття, яким воно заповнювало її протягом кількох століть. Усі люди будуть жити в гармонії з навколишнім світом і природою.

Ми всі у боргу перед природою. Важливо поважати свою матір-землю. Ні в якому разі не допустити цілковитого знищення усього живого на ній. Бо, коли це станеться, ми, люди, теж зникнемо, і наш обов’язок зараз — не допустити цього.

Не допустити хоча б того, що цілком і повністю залежить від нас і називається людським чинником.

З уроків географії ми знаємо, що природа — це безкраї степи, на яких дозріває зерно нового врожаю. Це могутній Дніпро з тихими затоками та довгими вітами верб. А навесні цвітуть і милують око молочно-білі сади. Не можна навіть дібрати слів, щоб розказати про все, що відчуваєш.

Рік у рік росте і міцніє моя Україна, разом з нею ростемо і ми, молоде покоління, яке словами А. Малишка дає клятву на вірність Україні:

Рідну, добру, у крові умиту,

Я тебе нікому не віддам.
Але уроки екології нагадують: атомні безумства, бурхливий розвиток хімічної промисловості призвели до того, що в багатьох регіонах життя стає нестерпним.

Думаю, всі розуміють, що наш обов’язок — зберегти природу. Не шкодити їй, не забруднювати воду, повітря, ліс. Любити природу, цінувати, дякувати їй, а вона віддячить нам сторицею.

Коли на село напали татари, люди поховалися  на острівцях поміж непролазним болотом.  Із села їх не було видно, тому що болото заросло височенним очеретом. Татари й не думали, що там можна сховатися. Вони вважали, що мешканці села  перебралися кудись далеко.

Тут увагу ворогів привернули чайки, які кружляли над болотом, непокоїлися, голосно кричали. Татари зрозуміли, що люди переховуються саме там.  Вони почали шукати шляху через болото. Втікачів урятувало те, що нападникам не вдалося знайти стежки.

Через кілька днів татари відступили. А врятовані люди  прозвали чайок татарськими птицями за те, що ті видали їхню схованку.

Кажуть, що не любили чайок і козаки.   Коли запорожці пливли морем на своїх човнах, вони намагались напасти на турецькі галери зненацька. Чайки скупчувалися над козацькими чайками і тим самим попереджали турків про можливий напад.

Ось як  пояснює народ, за що чайку називають татарською птицею