Усі закінчення у формі родового відмінка однини вжито правильно в рядку:
а) зеленого лугу, апарату президента, під час розрахунка, стрибка вгору;
б) високого даху, краси Лондона, вдалого малюнка, яскравого вогню;
в) минулого вівторка, політичного блоку, хімічного елементу. Діда Мороза;
г) широкого Нілу, долара в кишені, куреню на полі, відкритого складу.​

26 В иділене слово слід писати окремо в реченні:
а) На/дворі ніби ще стояло літо.
б) На сімнадцятому році Остап у/перше пішов на заробітки.
в) З/переляку хлопці ніби язика ковтнули.
г) На/зустріч мені сунс величезне хмаровище.
27. Усі складні слова потрібно писати через дефіс у рядку:
а) важко/хворий, віце/президентський, північно західний:
б) військово/технічний, діаметрально/протилежний, літературно/художній;
в) висоно/кваліфікований, радіо/телефонний, середземно/морський;
г) парусно/моторний, блідо/рожевий, історико- культурний.

На мій погляд, один лідер, що має всю повноту влади - це і добре, і погано водночас. З одного боку, коли лідер один, рішення приймаються швидко. Якщо вся або майже вся влада сконцентрована в руках однієї людини, то не буде ризику того, що рішення з якого-небудь важливого питання не буде прийняте взагалі або буде прийняте запіздно через розбіжності у думках.

Але, з другого боку, занадто багато залежить від особистості лідера. Навіть якщо на початку свого правління лідер покаже себе мудрим, немає гарантій, що так буде завжди. Є дуже популярний вислів: "Влада розбещує, а абсолютна влада розбещує абсолютно". Так свого часу сказав лорд Актон, історик і політичний діяч. На мій погляд, цей вислів дуже правдивий, адже, якщо у людини багато влади, то вона може, як то кажуть, "забронзовіти", тобто почати себе вважати набагато вищою за всіх інших людей та навіть вищою за закони. 

Тому, на мій погляд, правління єдиного лідера - не найкращий б керування. Виборність та змінюваність людей при владі, незважаючи на недоліки, в деякій мірі захищає країну від ризику перетворитися на тиранію. Тому в більшості розвинених країн світу саме така форма правління: влада належить парламентам, і навіть там, де досі існує монархія (наприклад, в Великій Британії, Норвегії або Бельгії), повноваження монарха доволі обмежені.

Що таке людина? Можна відповісти по-різному. В підручнику з біології людина - це представник класу ссавців, розумна суспільна істота; у сучасній енциклопедії - суб'єкт історичної діяльності та культури, що в процесі самоутвердження проявив себе як особистість; у книзі «Практична психологія людини» - це таїна, яку варто розгадати, чого власне і намагаються досягти сучасні психологи... Цей список можна продовжувати і продовжувати, адже визначень багато, і кожен розуміє їх по-своєму.А що таке Людина з великої літери? Невже це лише розумна істота, котра якимось чином зайняла панівне становище над усім живим і неживим на нашій планеті Земля? Чи, можливо, дещо більше, глибше?.. Безперечно, більше! Насамперед, Людина - це індивідуальність, неповторний мікровсесвіт. Звичайно, цей мікровсесвіт виник на біологічній основі, але ж людина поєднує у собі не лише фізичне тіло, а й невидиму, нематеріальну частинку, що має назву «душа».Бути Людиною просто і складно водночас. Просто тому, що, як не крути, а всі ми народилися людьми, всі ми є різними, особливими, індивідуальними. Складність же полягає у тому, що бути Людиною - це наука, це мистецтво, яке не кожен має здатність опанувати, адже це потребує чимало зусиль та величезного й щирого бажання. Кожному дається єдиний в житті шанс - можливість переродитися з людини у Людину, та не кожному вдається розгледіти і скористатися ним.Тож будьмо уважнішими і, коли прийде час, станьмо Людьми! Станьмо Людьми на благо всього Людства!