Усі займенники присвійні в рядку
А ніхто, ніщо, ніякий, нічий
Б хто, що, чий, котрий
В мій, твій, свій, ваш, наш
Г той, цей, такий, сам
Через дефіс пишуть всі займенники рядка
А хто/сь, де/який, аби/чий, котрий/сь
Б аби/що, де/кого, котрого/сь, що/сь
В казна/хто, будь/кого, що/небудь, хтозна/скільки
Г аби/в/кого, де/в/кого, хтозна/до/якого, аби/з/ким
Усі займенники є особовими
А він, ваш, його, на ньому
Б вони, їх, ми, нами
В їй, їхній, її, вона
Г ми, нас, наш, нею
Немає орфографічної помилки у словосполученні
А залишитися ні з чим
Б де-які питання
В які сь незрозумілі дії
Г гніватися хтозна чому
Окремо треба писати всі займенники рядка
А ні/який, будь/у/що, кому/небудь
Б ні/до/кого, аби/з/ким, ні/в/кого
В хтозна/скільки, ні/з/чого, де/чиє
Г ні/в/чому, чий/небудь, ані/скільки
У кожному словосполученні займенник третьої особи має приставний н
А навчили (вона), посварилися з (вона)
Б пишаємось (вона), запитав у (він)
В відвідали (він), побачилися з (вони)
Г причесали (вона), милувався (вони)
Прізвище Ім'я *
Займенниками є всі слова рядка
А мій, весь, що, тут, жоден
Б вони, дехто, ніскільки, сам, цей
В учора, той, наші, їх, мій
Г ніщо, кожний, якось, ти, себе
Через дефіс треба писати всі займенники рядка
А аби/чий, ні/хто, хтозна/чий
Б чий/небудь, будь/хто, ані/хто
В хто/небудь, будь/який, будь/з/ким
Г будь/який, хтозна/який, чий/небудь
З’ясуйте, яким членом речення виступає виділений займенник. УСЯКА травичка на своєму корені росте.
А підметом
Б додатком
В означенням
Г обставиною
Додаванням часток аби-, де-, -сь, будь-, -небудь, казна-, хтозна- до питальних займенників утворюють
А означені займенники
Б неозначені займенники
В заперечні займенники
Г вказівні займенники
Присвійний займенник є в кожному рядку, ОКРІМ
А врахувати його побажання
Б схвалити мою пропозицію
В за на його виставу
Г ніхто не прийшов
Разом треба писати всі займенники рядка
А ні/який, аби/скільки, яка/сь
Б бозна/чого, ані/хто, ні/з/ким
В хто/небудь, аби/чий, котрий/сь
Г де/що, ні/до/чого, казна/з/ким в
Зайчики живут в лесу. Летом и весной питаются корнеплодами, растениями и ягодами.
Осенью иногда овощами- морковкой, огурцами. Хорошо едят зайцы и пшеницу, и зерно. А вот зимой откапывают трусишки-зайчишки под снегом листу, ветви.
Зайцы зимой и летом окраской шерсти. зимой-белая. как чистый снег. Летом- коричневая, совсем как земля.
У зайчишки множество врагов. Это- хищный волк, хитрица-лисица, крупные птицы, дикие собаки. Но заец хоть и трусливый окраской и ногами.
Зря говорят: заец -трус. Это совсем не так. если бы он был трусливым. слабым. хилым, то были зайцы-редкими животными. И были бы, занесенны в Красную Книгу, как вымирающее животное!
Козацьким військом командував отаман Сірко. Крім нього, були ще нижчі командири. Один з них, отаман Сивулька, щодня вчив молодих козаків битися, так як тепер вчать у армії молодих солдатів. Те поле, де козаки щодня вчилися військової справи, називається Сивулька.
На цих полях відбулася велика битва з турками.
Турки підійшли до Буковини. Козакам хтось подав фальшиву команду, і вони віддалилися від табору туди, де тепер поле Даличівка. Турки тим часом кинулися на табір, де було кілька козаків і отаман Сірко. Відбивалися, як могли, але спинити таку навалу було нелегко. Поки козаки добігли до табору, Сірко був зарубаний.
Тут все перемішалося. Турки сподівалися, що ось-ось надійдуть татари розбити козаків, але до не підходила. Турки почали утікати. Козаки переслідували.
- Хоти мир! - кричали вони, де тепер село Хотимир. Де тепер Обертин, турки повернули назад. На місці теперішнього села Годя Турка козаки з турками уклали договір, що більше ніколи турки не будуть нападати на Україну, тобто погодилися.
А що сталося з татарською ордою, що йшла на до Тоді тут всюди росли ліси, було багато боліт, озер. Татари йшли понад Дністер, а ось де козаки - вони не знали. Не знали, як їм зайти в тил і ударити звідти. Десь вдалося їм зловити козака. Привели його до хана, і той каже:
- Як поведеш нас туди-то й туди, то подаруємо життя і дістанеш ще багато срібла-злота.
Козак подумав і каже:
- Добре. Поведу.
Аби не втік, хан наказав зв'язати йому руки, накинути аркан на шию. Йде козак наперед, за ним іде хан, а далі вся орда. Довів їх до великого болота, через яке йде лише стежечка, де навіть двоє лю¬дей не розминеться. Татари закричали:
- Він заведе нас у пропасть.
- Ні, - каже козак. - Я хочу перевести вас на той бік, бо іншої дороги нема. А як боїтеся, то не 'їдьте.
Хан наказав їхати. Веде він їх, веде - завів у таке болото, що вже й стежки нема і коні тонуть. Хан замахнувся його зарубати, але ко¬зак стрибнув у багно, виринув чорний і знов сховався.
- Чорт весь, - зі страху в хан.
Коні повернути не могли, падали разом з татарами і гинули. Татари пробували вертатися без коней, але кладку хтось розібрав, і вони лишилися серед болота гинути. Село, що виникло пізніше, хотіли назвати на честь цього козака, але ніхто не знав його імені. Татари, яких переловили на болоті, сказали, що хан назвав його «чорт весь», то й село назвали Чортовець.
А на місці битви хоронили полеглих. Найвищу могилу висипали отаманові Сірку. Кожен козак брав у шапку землі і висипав на його тіло. Тепер ту могилу трохи розсунули трактори, але поле люди називають і тепер - Могилка.
Між Тарасівкою і Грушкою в Тлумацькому районі є теж могила, але там ніхто не похоронений, її висипали козаки шапками на честь того, що закінчилася війна з турками.