Автор «Неймовірних пригод Івана Сили» О. Гавриш говорить, що цей твір — дитяча казка. Але, як на мене — це пригодницька повість про видатну людину. Прототипом образу Івана Сили стала реальна людина — Іван Фірцак або Кротон. Він довго виступав із цирком, і своїми дивував всіх своїми силовими номерами Іван Сила виріс серед чудової карпатської природи у великій родині. Батько вигнав хлопця з дому, бо не міг прогодувати його, адже той їв за чотирьох. Шукаючи порятункуі в місті, Іван потрапив у різні ситуації, наприклад, заступився за Міху Голого, переміг у вуличному бою. Звичайно ж, такий хлопчина не міг не звернути на себе увагу тренера Брякуса, який запросив його до себе, вмовив тренуватися, заборонив тягати мішки на вокзалі, давав гроші, виховував у ньому майбутнього чемпіона. Загибель тренера вразила Івана, адже хлопець знову сам у великому місті. Іван ще не раз потрапляв у халепи, але завжди знаходив вихід із найскладніших ситуацій. Автор не помилився, називаючи цей твір казкою, адже в казках завжди перемагає добро і благородство.
Героями бувають не лише якіїсь воїни , захисники вітчизни і т.д. Героєм можеш бути і ти! Якщо ти бачиш , як когось ображають не бійся заступитися за цю людину.Не дарма в народі кажуть : "роби людям добро , й воно само до тебе повернеться" Ось один момент із мого життя , яким я вважаю героїчним : йду я одного разу до дому , й бачу , як одна старенька бабуся несе двоє величезних пакетів , я навіть не думаючи підійшов ( підійшла) до неї і запитала -Доброго дня вам! -Доброго -Вам часом не до -Ну якщо тобі не важко то ні! -Добре , де ви мешкаєте? -А он , бачиш он той сірий будиночок через дорогу , саме туди! -Немов би здалося , що перейти ту дорогу було ну дуже швидко , алу йдучи до того будиночку ми з бабусею наговорилися і насміялися! -ось , дякую тобі дитятко , тримай домашній пиріг! -Ні , дякую , ваша мені подяка , це мої емоціїї! Ось навіть я можу бути героєм
Прототипом образу Івана Сили стала реальна людина — Іван Фірцак або Кротон. Він довго виступав із цирком, і своїми дивував всіх своїми силовими номерами
Іван Сила виріс серед чудової карпатської природи у великій родині. Батько вигнав хлопця з дому, бо не міг прогодувати його, адже той їв за чотирьох. Шукаючи порятункуі в місті, Іван потрапив у різні ситуації, наприклад, заступився за Міху Голого, переміг у вуличному бою. Звичайно ж, такий хлопчина не міг не звернути на себе увагу тренера Брякуса, який запросив його до себе, вмовив тренуватися, заборонив тягати мішки на вокзалі, давав гроші, виховував у ньому майбутнього чемпіона. Загибель тренера вразила Івана, адже хлопець знову сам у великому місті. Іван ще не раз потрапляв у халепи, але завжди знаходив вихід із найскладніших ситуацій. Автор не помилився, називаючи цей твір казкою, адже в казках завжди перемагає добро і благородство.
-Доброго дня вам!
-Доброго
-Вам часом не до
-Ну якщо тобі не важко то ні!
-Добре , де ви мешкаєте?
-А он , бачиш он той сірий будиночок через дорогу , саме туди!
-Немов би здалося , що перейти ту дорогу було ну дуже швидко , алу йдучи до того будиночку ми з бабусею наговорилися і насміялися!
-ось , дякую тобі дитятко , тримай домашній пиріг!
-Ні , дякую , ваша мені подяка , це мої емоціїї!
Ось навіть я можу бути героєм