Цього літа я з родичами їздив на озеро Промінь. Ми провели там вихідні. Це озеро не дуже велике, кругле. Вода в ньому дуже чиста, прозора. Промені літнього сонця пронизують її наскрізь, і в багатьох місцях видно дно. А ще промені сонця відбиваються у воді, коли немає вітру. Може, тому озеро так і назвали.
Я щодня купався в озері по кілька разів. Вода була холодна, але не дуже, так що не доводилося від холоду вискакувати з води. Сильних течій там теж не виявилося. Я познайомився на озері з дорослими хлопцями, які це озеро перепливали вздовж і впоперек. Але сам я не наважився цього робити, бо ще не дуже добре плаваю. Думаю, якщо наступного літа ми знову приїдемо туди на відпочинок, я вже обов'язково озеро перепливу. За рік я зміцнію та наберуся сил.
Ми рибалили в озері, а ще каталися на весловому човні. Моторними човнами там краще не «ганяти», аж надто озеро тихе та чисте. Та й маленьке воно для «моторок».
Озеро Промінь оточене зеленню. По його берегах висаджений ліс: берези, дуби, клени, ясени та інші дерева.
Настав ранок. Сонечко сяяло як ніколи раніше. На вулицю вийшов якийсь чоловік. Він пішов до крамниці. Зайшовши туди, він подивився на усі полиці і взявши хліб поставив гроші продавчині на стіл. Йшовши додому він бачив багато людей, знайомих людей, але не міг згадати звідки він їх знає. Зайшовши до під'їзду він зрозумів що загубив ключі. Вибігши надвір чоловік почав шукати їх, але самому знайти їх було важко. Він довго ходив, шукаючи ключі. Почався холодний дощ. Чоловік намок. Він сів на лавочку біля дерев і просто заснув.
Висновок: без звертання і спілкування люди не можуть існувати!
Цього літа я з родичами їздив на озеро Промінь. Ми провели там вихідні. Це озеро не дуже велике, кругле. Вода в ньому дуже чиста, прозора. Промені літнього сонця пронизують її наскрізь, і в багатьох місцях видно дно. А ще промені сонця відбиваються у воді, коли немає вітру. Може, тому озеро так і назвали.
Я щодня купався в озері по кілька разів. Вода була холодна, але не дуже, так що не доводилося від холоду вискакувати з води. Сильних течій там теж не виявилося. Я познайомився на озері з дорослими хлопцями, які це озеро перепливали вздовж і впоперек. Але сам я не наважився цього робити, бо ще не дуже добре плаваю. Думаю, якщо наступного літа ми знову приїдемо туди на відпочинок, я вже обов'язково озеро перепливу. За рік я зміцнію та наберуся сил.
Ми рибалили в озері, а ще каталися на весловому човні. Моторними човнами там краще не «ганяти», аж надто озеро тихе та чисте. Та й маленьке воно для «моторок».
Озеро Промінь оточене зеленню. По його берегах висаджений ліс: берези, дуби, клени, ясени та інші дерева.
Настав ранок. Сонечко сяяло як ніколи раніше. На вулицю вийшов якийсь чоловік. Він пішов до крамниці. Зайшовши туди, він подивився на усі полиці і взявши хліб поставив гроші продавчині на стіл. Йшовши додому він бачив багато людей, знайомих людей, але не міг згадати звідки він їх знає. Зайшовши до під'їзду він зрозумів що загубив ключі. Вибігши надвір чоловік почав шукати їх, але самому знайти їх було важко. Він довго ходив, шукаючи ключі. Почався холодний дощ. Чоловік намок. Він сів на лавочку біля дерев і просто заснув.
Висновок: без звертання і спілкування люди не можуть існувати!