Установіть відповідність між граматичною формою та реченням, у якому її вжито. 1 активний дієприкметник А Темная діброва стихла і мовчить; листя
теперішнього часу
пожовтіле з дерева летить.
2 активний дієприкметник БГей, у лузі та й не перше літо вигляда не-

кошена трава (В. Симоненко).
3 пасивний дієприкметник в Усе навколо затихло під владою чаруючої
4 безособові дієслівні форми
(Леся Українка).
гCама наречена вже лагодила все до вінця
(І. Нечуй-Левицький).
не розвідано й не розпитано про шляхи сте-
пових навал (Є. Маланюк).​

в саду росло много деревьев . но только 2 было впечетляющи яркими и красивыми.это были яблоня и береза они стояли рядом каждый день осени у них по очереди опадали листья сначала у яблони потом у березы и т.дони были почти одинаковыми только береза была выше яблони ..и в один день яблоня начала засыхать,засыхала она 2 недели и пока она засыхала с неё паали я блоки сначало одно потом второе третье а потом все стоит яблоня вся облезшая,а береза стоит и красуется...как всегда год все деревья позасыхали ,а одна береза стоит и красуется в не ярком облезшем саду...

Висока дзвіниця домінує над територією Софіївського заповідника. Спорудження її зі східного боку собору було продиктоване топографією міста, яка склалася історично,- наявністю Софіївської площі (нині площа Богдана Хмельницького).

Дзвіниця була першою кам'яною спорудою, збудованою на подвір'ї Софіївського монастиря після пожежі 1697 року. Її споруджено в 1699- 1706 роках. У 1709 році біля стін дзвіниці відбулась урочиста зустріч переможців Полтавської битви на чолі з Петром І, тому її часто називають Тріумфальною.

Спочатку споруда була триярусною. Архітектор дзвіниці невідомий. У документах збереглося лише ім'я "кам'яних справ підмайстра" Сави Яковлєва, який брав участь у будівництві. Невдовзі після закінчення будівництва верхні яруси її внаслідок землетрусу почали руйнуватися. В 1744 - 1748 роках дзвіницю відбудовано під керівництвом відомого петербурзького архітектора Й. Шеделя. Два верхніх яруси було розібрано і замість них споруджено нові. Над виконанням ліпного декору фасадів працювали талановиті українські майстри з Жовкви Іван і Степан Стобенські. Нова дзвіниця теж була триярусною. Її вінчав барочний купол з високим позолоченим шпилем.