Цінність української мови та слова для всіх українців та й цінність мови взагалі переоцінити дуже складно. За до неї людина пізнає світ, визначає і називає ті чи інші речі своїми іменами. Мова є основним засобом для формування культури, в тому числі й української. У всі часи саме українська мова служила об’єднавчим фактором для всієї нашої неоднорідної нації.Водночас проблема національної мови для українців особливо актуальна у зв’язку з поширенням на території нашої країни мови сусідньої держави. Російська мова досить популярна і використовується для спілкування в Україні майже так само часто, як і українська. Чи добре це чи погано? Чи являє собою російська мова небезпеку для української державності? Це питання досить складне та має підлягати більш ретельному аналізу. В той час як в усі часи незалежності українці виділяли великі кошти на розвиток своєї мови, багато хто продовжував спілкуватися виключно російською. Знання російської мови дозволяє українцям перебувати під впливом інформаційного та пропагандистського середовища сусідньої держави. При цьому Росія все ще не позбулася імперських амбіцій і веде досить агресивну політику щодо висвітлення ситуації в Україні
Твір на тему "Зникає все, а рідне слово вічне" можна скласти так: Мова посідає одне з головних місць у житті суспільства. За до рідної мови ми пізнаємо світ, здобуваємо друзів, навчаємось та мислимо. Все на планеті зникає, навіть життя людське не назавжди. А мова залишається, вона - вічна. Чимало видатних майстрів слова минулих століть змогли передати нам свої думки та заповіти за до слова. Цих людей вже немає, але ми знаємо їхні слова напам'ять. Тож не цураймось рідної мови, якою нам матуся співала колискову, бережімо її та плекаймо, черпаймо з неї знання минулих поколінь. Хай живе рідне слово вічно!
Мова посідає одне з головних місць у житті суспільства. За до рідної мови ми пізнаємо світ, здобуваємо друзів, навчаємось та мислимо. Все на планеті зникає, навіть життя людське не назавжди. А мова залишається, вона - вічна.
Чимало видатних майстрів слова минулих століть змогли передати нам свої думки та заповіти за до слова. Цих людей вже немає, але ми знаємо їхні слова напам'ять. Тож не цураймось рідної мови, якою нам матуся співала колискову, бережімо її та плекаймо, черпаймо з неї знання минулих поколінь. Хай живе рідне слово вічно!