Установіть відповідність між реченнями і другорядними членами у ньому.
1. відокремлений утворений член речення
2. відокремлений додаток
3. відокремлене означення
А) Спить вітер на колінах у беріз, окутаних у молоко туману.
Б) Лев упав і довго, лежачи, стогнав.
В) Тут, під кронами білих розпашілих каштанів, причаїлися наші, повні щастя літа.
Г) Не маю іншого тепла, окрім отчого краю
белое море северное, спокойное, белый залив) — внутреннее море на севере европейской части россии, относится к северному ледовитому океану.среди морей, омывающих россию, белое море — одно из самых маленьких (меньше — только азовское море). площадь его поверхности 90 тыс. км² (с многочисленными мелкими островами, среди которых наиболее известны соловецкие острова, — 347 км²), то есть 1⁄16 часть площади баренцева моря, объём всего 4,4 тыс. км³. наибольшая протяжённость белого моря от мыса канин нос до кеми составляет 600 км.
наибольшая глубина моря 343 метра, средняя — 67 метров.
границей между белым и баренцевым морями считается линия, проведённая от мыса святой нос (кольский полуостров) до мыса канин нос (полуостров канин).
в белое море крупные реки кемь, мезень, онега, поной, северная двина и множество мелких рек.
основные порты: архангельск, беломорск, кандалакша, кемь, мезень, онега, северодвинск.
беломорско- канал соединяет белое море с и с волго- водным путём.
всё белое море целиком является внутренними россии.
берега моря (онежский и кандалакшский заливы) изрезаны многочисленными губами и бухтами. западные берега обрывистые, восточные — низменные. всё побережье белого моря относится к сухопутным территориям арктической зоны российской федерации.
среди морей, омывающих россию, белое море — одно из самых маленьких (меньше — только азовское море). площадь его поверхности 90 тыс. км² (с многочисленными мелкими островами, среди которых наиболее известны соловецкие острова, — 347 км²), то есть 1⁄16 часть площади баренцева моря, объём всего 4,4 тыс. км³. наибольшая протяжённость белого моря от мыса канин нос до кеми составляет 600 км..
приливная волна из баренцева моря имеет полусуточный характер. средняя высота сизигийных приливов колеблется от 0,6 (зимняя золотица) до 3 метров, в некоторых узких заливах достигает 7 метров (7,7 метра в мезенской губе, устье реки сёмжа). приливная волна проникает вверх по течению в море рек (на северной двине на расстояние до 120 километров).
несмотря на небольшую площадь поверхности моря, на нём развита штормовая деятельность, особенно осенью, когда во время штормов высота волн достигает 6 метров.
сгонно-нагонные явления в холодное время года достигают на море величины 75—90 сантиметров.
ежегодно на 6—7 месяцев море покрывается льдом. у берега и в заливах образуется припай, центральная часть моря обычно покрыта плавучими , достигающими толщины 35—40 сантиметров, а в суровые зимы — до полутора метров.
температурный режим и солёность
температура поверхностного слоя воды моря сильно меняется в зависимости от сезона в разных частях моря. в летний период поверхностные воды заливов и центральной части моря прогреваются до 15—16 °c, в то же время в онежском заливе и горле — не выше 9 °c. зимой температура поверхностных вод понижается до −1,3…-1,7 °c в центре и на севере моря, в заливах — до −0,5…-0,7 °c.
средняя температура воды по горизонтам, °c
(для точки с координатами 66,5° с. ш. 34,5° в. д.; данные за 1895—2003 годы):
горизонт м январь февраль март апрель май июнь июль август сентябрь октябрь ноябрь декабрь
0 -0,3 -0,3 -0,3 -0,2 3,1 9,0 13,4 13,8 8,9 4,7 2,5 0,2
10 -0,8 -1,2 -1,2 -0,7 1,9 6,0 11,1 12,6 8,2 5,0 2,9 1,2
20 -0,4 -0,8 -0,9 -0,7 0,9 3,4 4,8 7,8 5,3 4,7 3,0 1,6
30 -0,2 -0,6 -0,7 -0,6 0,5 1,8 2,1 3,4 3,8 3,9 3,0 1,7
50 0,2 -0,1 -0,6 -0,6
глубинные водные слои (ниже глубины 50 метров) имеют постоянную температуру вне зависимости от сезона года от −1,0 °c до +1,5 °c, в то же время в горле из-за интенсивного приливного турбулентного перемешивания вертикальное распределение температуры однородно.
солёность морской воды связана с гидрологическим режимом. большой приток речных вод и незначительный обмен с баренцевым морем к сравнительно низкой солёности поверхностных вод моря (26 промилле и ниже). солёность глубинных вод значительно выше — до 31 промилле. опреснённые поверхностные воды продвигаются вдоль восточных берегов моря и поступают через горло в баренцево море, откуда вдоль западных берегов в белое море поступают более солёные воды. в центре моря наблюдается кольцеобразное течение против часовой стрелки.беломорские ветры имеют собственные названия:
сиверко, север — северный ветер;
полночь, моряна — северо-восточный;
обедник — юго-восточный;
полуден, летник — южный;
шелоник, паужник (в мезени) — юго-западный;
глубник, голомяник — северо-западный
ответ и объяснение: студентське життя – один із найяскраівших етапів життя студентське життя зазвичай запам’ятовується як один із найяскравіших періодів у життєвій історії людини. чому? тому що, фактично, це перший самостійний досвід особистості. молода людина має навчитися планувати й продуктивно проживати свій день; взаємодіяти з великою кількістю поки що незнайомих людей; навчитися спілкуватися як зі студентами-одногрупниками, так і з професорами, академіками; розібратися, що таке лекції і семінари або просто «пари»; зрозуміти новий підхід до навчання. частині першокурсників доведеться навчитися жити в гуртожитках, потім їздити майже щотижня на вихідні додому, де ділитися з батьками й друзями враженнями про своє студентське життя, почуваючи себе абсолютно дорослими. все це почнеться тепер, коли ви стали студентами. все це і ще багато іншого. «місцевим» студентам не вдасться відчути студентське життя в повній мірі. проте вони легше адаптовуються до нового. для тих, хто здалеку, життєві зміни будуть кардинальними. початок студентського життя — це своєрідна криза в житті людини, тому, власне, ми і говоримо про адаптацію. будь-яка криза передбачає зміни в житті й звикання до цих змін. усі люди пристосовуються до таких перемін по-різному. одні — легко, деякі — з радістю і піднесенням, інші — з острахом і тривогою, а ще хтось — пригнічено та з депресією. все залежить від багатьох чинників і від наших особистісних характеристик. так, сангвінік і флегматик набагато легше пристосовуються до будь-яких ситуацій завдяки своєму темпераменту. саме тому меланхолік і холерик адаптуються важче. тільки перший буде мати глибокі внутрішні переживання, тривоги, а другий — демонструвати зовнішню конфліктність, невдоволеність, агресію. багато залежить від того, інтроверт людина чи екстраверт. та, наперекір «слабким» місцям темпераментів, вони всі мають свої переваги. меланхолік — чутливий, глибокий, романтичний; флегматик — спокійний, сильний, врівноважений; холерик — емоційний, рухливий, активний; сангвінік — упевнений, рішучий, наполегливий. також особливості адаптації людини залежать від її базової довіри чи недовіри до світу. вона формується в дуже ранньому віці, але має вплив на все подальше життя людини. якщо людина довіряє світу, вона впевнена в собі, у своїх силах, у неї адекватна або трішки завищена самооцінка, вона комунікабельна, відкрита, легка, їй часто щастить і вона впевнена, що цей світ створений для неї. із таким настроєм людині буде багато чого вдаватися. якщо ж базову довіру свого часу не сформовано, людина буде невпевненою, тривожною, настороженою, із заниженою самооцінкою, з недовірою і до людей, і до світу. тоді, звичайно, все буде відбуватися важче і складніше. але все завжди можна змінити: і в собі, і в своєму і. саме студентське життя дає можливості відкрити і зрозуміти себе, своє я, створити нову життєву філософію. це період, коли ви будете визначати для себе улюблені дисципліни і навпаки. те ж саме буде і з викладачами. будуть «пари», на котрі ви будете прокидатися зранку залюбки, а будуть ті, які вам хотітиметься прогуляти. і це також своєрідний психологічний процес адаптації, бо ви будете прислухатися до себе, до своїх відчуттів і звикати до їхніх нових проявів. це буде період самодисципліни, саморегуляції, самоконтролю, самовизначення. все «само-», бо почалося справжнє самостійне життя. це також час «нової» дружби — часто справжньої. саме однокурсники згодом стають свідками на ваших весіллях, хрещеними ваших дітей; з ними започатковуються нові проекти тривалістю в життя, створюються бізнес-партнерства тощо. звісно, потрібно пам’ятати про те, що це прекрасний вік і для закоханості, і для створення сім’ї. статистика говорить, що шлюби, взяті в молодому віці, є найміцнішими. очевидно тому, що ті пари, котрі переживають студентські роки разом, не бояться вже ніяких життєвих викликів і успішно їх долають. отже, крім навчання, інтелектуального й духовного розвитку доцільно залишати час і для особистого життя. із власного багаторічного досвіду можу сказати, що на першому курсі дуже багато студентів беруть для рефератів тему «депресія», хоча її в переліку тем немає, це повністю їхня ініціатива. зате на третьому курсі майже завжди домінують теми про закоханість, види любові та почуття. природа бере своє. усе розвивається так, як і має бути. тим паче, що і депресію ми розглядаємо з позитивного боку, як період, коли накопичується енергія несвідомого. енергія, котра потім трансформується у кохання. і це прекрасно.