Установіть відповідність між розділовим знаком та реченням, у якому його пропущено, 1 кома 2 двокрапка 3 тире 4 крапка A Садом я блукаю тихою ходою, рум"яніе вечір од зорі за- грав яблука доспілі виснуть наді мною, що колись про них я в Рильського читав (В. Оосюра). Б Ні, ябне став тебе вогнем палити, з тобою б розквитався без жалю я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю (В. Симоненко). В Попадавсь ім багач у руки вони його оббирали, а попадав- ся вбогий вони його наділяли (Марко Вовчок). г Ще не знав тоді малий, що хоч як важко доводиться іноді серед людей, але без них не можна (П. Загребельний). Д Став почувать, що скоро минеться для нього розкіш і воля стиха гомонить він про щось таємниче (М. Iльницький). з комою
Кожен з нас, навіть не усвідомлюючи цього, вже залишив по собі якийсь слід на цій землі, герой однієї з моїх улюблених книжок казав, що людина віддзеркалюється, залишає на інших людях свій слід, свій відбиток, якщо дійсно їх любить. Наприклад, коли закохані проводять поруч багато років, а згодом врешті розлучаються, все одно в серцях одне одного навіки залишиться слід цього кохання.
Колосальний слід залишають по собі всі ті, хто мають дітей, адже діти – це той слід, який увіковічнює вас на цій землі назавжди, адже пам’ять про вас, ваш слід житиме у серцях усіх ваших нащадків, у рисах їхньої зовнішності будуть вгадуватись ваші, тож ви житимете вічно.
У чудовому радянському фільмі «Доживемо до понеділка» головний герой каже таку фразу: «Для вас мало п’ятнадцяти рядків про цю людину у підручнику? А від деяких з нас залишається лише тире між датами народження та смерті!».
Гадаю, що найбільший мій страх – це безслідно зникнути у вирі століть, не залишити по собі ніякого сліду на цій землі. Я усвідомила, що варто робити усе можливе, аби залишити по собі лише хороший слід, лише хороші спогади, адже кожен з нас усвідомлює, що добрі справи та праведне життя забезпечують вам пам’ять про вас нащадків.
До того ж, я врешті зрозуміла, що деякі люди, прагнучи залишити по собі слід та не бажаючи досягати цього праведним шляхом, стають на криву стежку, аби залишити по собі кривавий слід, стають вбивцями, гвалтівниками, крадіями… Гадаю, що я відмовлюсь від своєї думки залишити по собі слід будь-якою ціною, це не мій б вирішення питання. Хай радше по мені не залишиться ніякого сліду, аніж поганий, нехай я буду посередньою людиною, середньостатистичною, про яку пам’ятатимуть мої нащадки, але зате я не заплямую себе ницими вчинками.