Установіть відповідність між видом речення та прикладом.
Вид речення
1 складне з різними видами зв’язку
2 складносурядне
3 складнопідрядне
4 безсполучникове
Приклад
А Посієш вчасно — вродить рясно.
Б Мати вірила, що земля все знає.
В Тепле багаття доброї людини ще довго гріє інших, а може, навіть не згасає.
Г Сонце пригріло,і над землею підіймається ледве помітний випарок.
Д Ранок був безвітряний, тихо пролітала негуста пороша, і садок ніби відпочивав після нічної негода.
Щастя... У кожної людини воно різне. На мою думку, найбільше щастя — відчувати, що ти потрібен людям.
Щастя — це відкривати незвідане. Першовідкривачі нових земель були, мабуть, дуже щасливими людьми. А якими ж щасливими виявилися космонавти — першовідкривачі космосу! Чехословацькі мандрівники Зігмунд і Ганзелка — щасливі наші сучасники: вони своїми очима бачили природу і людей Африки, Америки, Азії, Європи, зняли багато документальних фільмів, написали дуже цікаві книги.
Щастя — це відчувати красу рідної природи, як Т. Г. Шевченко, П. Г. Тичина, І. С. Нечуй-Левицький, В. М. Сосюра... Мабуть, велике щастя випало М. Коцюбинському, коли він, мандруючи Прикарпаттям, збирав матеріали для своєї повісті "Тіні забутих предків".
Бути щасливим — це означає бути всебічно розвиненою людиною, любити свою Вітчизну, рідну природу, мистецтво, працю, справедливість. Але бувають обставини, яких людина не може подолати, яку б силу волі вона не мала. Я часто запитую себе: чи була Леся Українка щасливою? Адже все свідоме життя її сковувала, мучила важка хвороба. Нелегко їй жилося, але скільки сонячної радості в її ліричних творах! Герої її поезій, поем, драматичних творів своїми роздумами і глибокими над природою відстоюють щастя людини.
А пейзажі у ранніх поезіях Павла Тичини і "Мисливські усмішки" О. Вишні!
Глибоко підчувати красу природи, дбати про її збереження на щастя людям — важливе завдання нашої літератури. Тому мені дуже подобаються з українських письменників М. Чабанівський, А. Малишко, Д. Панличко. Їхні герої — великі правдолюби. Але для щастя людніш цього замало. П. А. Грабовський писав, що милуватися благодатними куточками природи можуть і філістери, люди байдужі до долі "роду, до трудящих. Я вважаю, що щасливі ті люди, які палко люблять свій народ.
Пропоную скласти такий діалог між вчителем та учнем:
- Привіт, Марусю! Чого ти була відсутня на першому уроці?
- Добрий день, Інно Василівно! Я відвідую фізіопроцедури щоранку. Ось довідка.
- Добре, Марусю.
-Інно Василівно, а чи можу я сьогодні підійти до вас після занять та отримати додаткове завдання, адже впродовж двох тижнів мене не буде на ваших уроках?
- Так, звичайно. Мабуть, ти виконаєш проект на тему "Сучасна українська література". А потім виступиш з доповіддю перед однокласниками.
- Дякую, Інно Василівно. Це дуже цікава тема.
- Рада, що тобі сподобалось. А ти пам'ятаєш, що завтра у нас батьківські збори?
- Так, звичайно. Мама працює, проте тато зможе прийти.
- Чудово.
- О, дзвоник. Я маю бігти, до зустрічі!
- Бувай!
Объяснение: