Уставте пропущені розділові знаки. 1. Видно було вже пізно бо ніде по хатах не світилося.
2. Чекаю дня коли собі скажу оця строфа нарешті досконала. О як тоді
мабуть я затужу!
3. З одруженням нічого власне не змінилося в побуті Івана Івановича
тільки звісно дружина принесла в домівку жіночу
охайність…
4. І найвища по-моєму краса – це краса вірності.
5. Там кажуть з гір усю країну видно.
6. І здавалося плавням нема кінця-краю.
7. Десь за лісом піднімалася хмара і можливо вночі буде дощ.
8. Значить йому таки вдалося знайти лощинку.
9. На жаль чудес на світі не буває.
10. Якось однієї ночі в нашій хаті що як відомо вже вросла по вікна в
землю сталося дві події.
11. Мабуть Тихін вернувся з хуторів. Може новина яка є а може листа
приніс.
12. Теплий кожух тільки шкода не на мене шитий.
13. Немає сонця – десь воно проте живе і світить за хмарами пливучими за
снігом за млою переливною.

Дивись у поясненні.

Объяснение:

Авторка вірша закликає шанобливо  ставитися до своїх слів і мови.

Заклик «Не цурайся слів» я розумію як прохання не відмовлятися, не зневажати рідну мову та  спілкування.

Звернення «Бережіть слова»- я розумію, як заклик обачливо ставитися до використання слів, вживати слова характерні для рідної мови, не засмічувати свою  мову словами-паразитами.

Вираз «Стерегтися слів»- значить бути обережним і уникати спілкувань з використанням нецензурних виразів та не використовувати лихих слів у своїй мові.

Тема: зображення малого Василька — свекра, який хоче одружитися, бути господарем, але, дізнавшись про обтяжливість та відповідальність цієї справи, відразу відмовляється від власного рішення.

Ідея: висміювання Василя за намагання одружитись з Ганною, яка врятувала його з багнюки, та бажання хлопця вести безпечне і безтур-ботливе життя.

Основна думка: господарювання виявляється не на словах, а в конкретній діяльності, сумлінній праці, великій відповідальності за доручені справи.

Жанр «Свекор»: оповідання соціальної спрямованості.