Я у Москві, золотоглавій красуні! Я так давно хотів її відвідати, щоб на власні очі побачити це місто, про яке так багато чув різного. Я не просто у Москві, а на Красній площі, у самому центрі.
Красива, гарна - від цих слів походить її назва, цієї місцевості. Вона й насправді дуже красива, навіть велична і дуже старовинна. Перед собою я бачу дивну споруду. Що це може бути? Виявляється, це собор Василя Блаженного. Неперевершена краса! Який неповторний стиль! Ніколи не бачив чогось подібного! Дізнаюся, що собор збудований у 1561 році, а будівництво тривало шість років. Ця споруда вважається пам'яткою архітектури і інженерно-будівельного мистецтва світового значення. І вона включена у список Всесвітньої історичної і культурної спадщини ЮНЕСКО. Архітектура собору - вона незвичайна. Величезний букет різнокольорових квітів - ось до чого подібна ця споруда. Тут навіть не один храм, а одинадцять, і вони з"єднані між собою внутрішніми переходами. Збудований з цегли та білого каменя, цей храм має стіни більш як три метри завширшки. Кажуть, у цих стінах є ніши, де зберігаються, досі ніким не відкриті, клади часів Івана Грозного, за велінням якого і був збудований собор. Запах глибокої давнини - ось що відчуваєш всередині нього. Через високі вікна до храму надходить м"яке світло, робить його затишним. Під кожним вікном - голосник, який потрібен для того, щоб навіть у найвіддаленішому куточку кожен міг чути всі слова богослужіння. Стеля і стіни розписані олійними фарбами. Тут є ікони Нерукотворного, Матері Божої з Христом, апостолів, святих. А під самим куполом - образ Вседержителя. Собор Василя Блаженного - одне з небагатьох чудес світу, яке дійшло до нас через століття.
Писанкарство - це виготовлення писанок, традиційних великодніх розписаних яєць. Писанки - це більше ніж розмальовані яйця, це - вид українського народного мистецтва.
Кожен писанкар має свої секрети: фарби, ескізи малюнків, прийоми малювання. Якщо коротко, то найбільш часто писанки роблять так: яйце занурюють у фарби, закривши шаром бджолиного воску ті делянки, що повинні залишитися непофарбованими. Наприклад, першою фарбою буде жовта. Закриваємо воском ділянки, що мають залишитися білими, і занурюємо яйце у жовту фарбу. Потім закриваємо воском те, що буде жовтим на майбутній писанці, і фарбуємо яйце у жовтогарячій або червоній фарбі. І так далі. Потім знімаємо весь віск і отримуємо розфарбоване яйце - писанку. Це - традиційна технологія.
Є й майстри, що працюють за іншими технологиями - наприклад, пишуть спеціальними фарбами прямо по шкарлупі. Кожен писанкар сам вибирає, як йому писати, вибирає теми для розписування, кольорову гаму і таке інше.
Мистецтво писанкарства тепер переживає розквіт в Україні. Писанкарі залюбки проводять майстер-класи, тому майже кожен зараз може навчитися робити нескладні писанки. Писанка - ще й гарий подарунок або сувенір. Робота це дуже кропітка, але як же гарно відчувати, що у твоїх руках звичайнісіньке яйце перетворюється на справжній витвір мистецтва!
Я у Москві, золотоглавій красуні! Я так давно хотів її відвідати, щоб на власні очі побачити це місто, про яке так багато чув різного. Я не просто у Москві, а на Красній площі, у самому центрі.
Красива, гарна - від цих слів походить її назва, цієї місцевості. Вона й насправді дуже красива, навіть велична і дуже старовинна. Перед собою я бачу дивну споруду. Що це може бути? Виявляється, це собор Василя Блаженного. Неперевершена краса! Який неповторний стиль! Ніколи не бачив чогось подібного! Дізнаюся, що собор збудований у 1561 році, а будівництво тривало шість років. Ця споруда вважається пам'яткою архітектури і інженерно-будівельного мистецтва світового значення. І вона включена у список Всесвітньої історичної і культурної спадщини ЮНЕСКО. Архітектура собору - вона незвичайна. Величезний букет різнокольорових квітів - ось до чого подібна ця споруда. Тут навіть не один храм, а одинадцять, і вони з"єднані між собою внутрішніми переходами. Збудований з цегли та білого каменя, цей храм має стіни більш як три метри завширшки. Кажуть, у цих стінах є ніши, де зберігаються, досі ніким не відкриті, клади часів Івана Грозного, за велінням якого і був збудований собор. Запах глибокої давнини - ось що відчуваєш всередині нього. Через високі вікна до храму надходить м"яке світло, робить його затишним. Під кожним вікном - голосник, який потрібен для того, щоб навіть у найвіддаленішому куточку кожен міг чути всі слова богослужіння. Стеля і стіни розписані олійними фарбами. Тут є ікони Нерукотворного, Матері Божої з Христом, апостолів, святих. А під самим куполом - образ Вседержителя. Собор Василя Блаженного - одне з небагатьох чудес світу, яке дійшло до нас через століття.
Відповідь:
Писанкарство - це виготовлення писанок, традиційних великодніх розписаних яєць. Писанки - це більше ніж розмальовані яйця, це - вид українського народного мистецтва.
Кожен писанкар має свої секрети: фарби, ескізи малюнків, прийоми малювання. Якщо коротко, то найбільш часто писанки роблять так: яйце занурюють у фарби, закривши шаром бджолиного воску ті делянки, що повинні залишитися непофарбованими. Наприклад, першою фарбою буде жовта. Закриваємо воском ділянки, що мають залишитися білими, і занурюємо яйце у жовту фарбу. Потім закриваємо воском те, що буде жовтим на майбутній писанці, і фарбуємо яйце у жовтогарячій або червоній фарбі. І так далі. Потім знімаємо весь віск і отримуємо розфарбоване яйце - писанку. Це - традиційна технологія.
Є й майстри, що працюють за іншими технологиями - наприклад, пишуть спеціальними фарбами прямо по шкарлупі. Кожен писанкар сам вибирає, як йому писати, вибирає теми для розписування, кольорову гаму і таке інше.
Мистецтво писанкарства тепер переживає розквіт в Україні. Писанкарі залюбки проводять майстер-класи, тому майже кожен зараз може навчитися робити нескладні писанки. Писанка - ще й гарий подарунок або сувенір. Робота це дуже кропітка, але як же гарно відчувати, що у твоїх руках звичайнісіньке яйце перетворюється на справжній витвір мистецтва!