Утворіть від поданих дієслів форми 1-ої особи однини та 1-ої та 2-ої особи множини теперішнього часу дійсного Поясніть чергування приголосних у коренях слів. Графити, мостити, любити, ходити, возити, голубити, косити, пестити.
Іменник другої відміни санаторій за своїм походженням є запозиченим. Можемо згадати латинське дієслово "санація", Що позначає лікарський нагляд, і слово "санування" - Своєчасне лікування захворювань порожнини рота.
Тому в морфемному складі цього іменника виділимо значущі частини: санаторій- корінь, нульове закінчення, як у слова чоловічого роду другої відміни.
Нульове закінчення проявляється при зміні слова за відмінками або числам: немає санаторій-а (я = йа), дам санаторій-у (ю = йу) і т. д.
4 - Дієприкме́тник (лат. participium, від participō — «беру участь») — форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які? Дієприкметники можуть виражати ознаку предмета за дією, яку виконує предмет (активні дієприкметники) або яка на нього спрямована (пасивні дієприкметники). Наприклад: за́мкнений, напи́саний, наро́джений, пожо́вклий, посиві́лий.
Гладіа́тор (лат. gladiator. множина — gladiatores) — боєць на арені цирку у Стародавньому Римі. У вужчому значенні — професіонал, який бився бойовою зброєю з собі подібними в одиночних або групових боях. Проте до гладіаторів часто також відносять венаторів і бестіаріїв, які билися з хижаками, учасників блазенських боїв, боксерів та інших учасників циркових вистав. Слово «гладіатор» походить від лат. gladius («короткий меч», «гладіус») і буквально означає «мечник».
Гладіатори на мозаїці на римській вілі у селі Ненніг (Німеччина)
Зародившись як масове чоловіче жертвопринесення на тризнах вождів, бої гладіаторів розвилися у своєрідний видовищний спорт, набувши величезної популярності серед усіх верств давньоримського суспільства. Під впливом римської традиції гладіаторські ігри набули поширення й серед інших народів. Так, відомо, що бої гладіаторів проводилися кельтами-лузітанами, германцями, а також у Сирії та Карфагені.
1 - Г
2 - Ґ
3 - 1
4 - В
Объяснение:
1 - спільний приголосний [з]
2 - перестрибнути -стрибнути;
поїсти - їсти;
зійти - йти;
вимити - мити;
обговорити - говорити.
3 - сумнів викликав лише санаторій
Іменник другої відміни санаторій за своїм походженням є запозиченим. Можемо згадати латинське дієслово "санація", Що позначає лікарський нагляд, і слово "санування" - Своєчасне лікування захворювань порожнини рота.
Тому в морфемному складі цього іменника виділимо значущі частини: санаторій- корінь, нульове закінчення, як у слова чоловічого роду другої відміни.
Нульове закінчення проявляється при зміні слова за відмінками або числам: немає санаторій-а (я = йа), дам санаторій-у (ю = йу) і т. д.
4 - Дієприкме́тник (лат. participium, від participō — «беру участь») — форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які? Дієприкметники можуть виражати ознаку предмета за дією, яку виконує предмет (активні дієприкметники) або яка на нього спрямована (пасивні дієприкметники). Наприклад: за́мкнений, напи́саний, наро́джений, пожо́вклий, посиві́лий.
Гладіа́тор (лат. gladiator. множина — gladiatores) — боєць на арені цирку у Стародавньому Римі. У вужчому значенні — професіонал, який бився бойовою зброєю з собі подібними в одиночних або групових боях. Проте до гладіаторів часто також відносять венаторів і бестіаріїв, які билися з хижаками, учасників блазенських боїв, боксерів та інших учасників циркових вистав. Слово «гладіатор» походить від лат. gladius («короткий меч», «гладіус») і буквально означає «мечник».
Гладіатори на мозаїці на римській вілі у селі Ненніг (Німеччина)
Зародившись як масове чоловіче жертвопринесення на тризнах вождів, бої гладіаторів розвилися у своєрідний видовищний спорт, набувши величезної популярності серед усіх верств давньоримського суспільства. Під впливом римської традиції гладіаторські ігри набули поширення й серед інших народів. Так, відомо, що бої гладіаторів проводилися кельтами-лузітанами, германцями, а також у Сирії та Карфагені.