Утворіть від поданих слів прикметники за до суфікса -ськ-.
Узбек, стрілець, Сиваш, боягуз, Дамаск, викладач, варяг, калмик, Кременчук, чех, латиш, виробник, ткач, чиновник, Гадяч, глядач, хижак, Залісся, слухач, черкес, француз, Перемишль, Запоріжжя, товариш.
Скажу відверто, мені довподоби Новий рік, що спокушає своїми мандаринками, подарунками, малюванням морозних візерунків. Цьогоріч не радію сильно, що пов'язано з відсутністю снігу. Надворі досить холодно, так що я палю у грубці. Як не крути, а свято наближається. Я чекатиму його, хоч би довго довелося чекати.
У Києві дітлахи ліплять снігову бабу, мов ніколи раніше цього не робили. Так вони чекали на сніг. Я святкуватиму вдома у сімейному колі, про що повідомила друзів заздалегідь.
На Новий рік є можливість перепочити від навчання, яке вже трохи набридло. Проте я не розслабляюся, бо необхідно опрацювати навчальний матеріал наступного семестру. Відсвяткую так, щоб була користь і радість.
Відповімо на головне питання: які люди оточують нас? Та хіба можливо дати точну відповідь на подібне питання? Адже іноді ми навіть не вдивляємося в те, що відбувається навколо нас, не звертаємо увагу на характер або поведінку тієї чи іншої людини. Ми не зможемо відповісти на це питання, бо неможна описати людей, що оточують нас, одним конкретним словом. Всі різні, кожен – особистість.
Кожен з нас живе у своєму особистому світі, і не існує двох однакових світів, як не існує і двох однакових людей. Для когось головне – це внутрішній світ, для когось – це улюблені місця – рідний дім, вулиця, місто. Будь-хто з нас має право створювати або обирати свій б життя, свій власний світ, в якому йому найкраще жити.
Оточуючих нас людей обов’язково щось прив’язує до життя, якщо ж такої опори не існує, людина втрачає сенс існування, їй немає чого жити, немає мети у житті, немає тих, кому вона могла б допомагати і заради кого вона могла б працювати. До того ж, така людина позбавлена радості життя і відчуває свою непотрібність, вона потребує нашої до Тому треба уважно придивлятися до тих, хто нас оточує, хто знаходиться серед нас.
Особисто у мене теж є свій світ. Це мої спогади, мої думки, мої мрії і мої почуття. Всі, хто знаходяться навколо мене – індивідуальні і мають своє власне ставлення до існування в цьому світі. Кожен з нас бачить своїх знайомих, рідні вулиці і рідне місто такими, якими б ми хотіли бачити їх самі. Як сказав колись давньоримський імператор Марк Аврелій: «Наше життя – це те, що ми про нього думаємо». Якщо ми самі, та ті, хто знаходиться серед нас, будемо думати тільки про погане, не будемо радіти за свої досягнення і досягнення інших, не будемо в себе вірити, ми ніколи не зможемо досягти поставлених перед собою цілей, завдань, і, врешті-решт, замкнемося в собі. Адже «власний світ будь-якої людини – це, перш за все, мозок, який при бажанні здатний переробити для людини Безодню в Небо, а Пекло – в Рай» - це слова видатного психолога Дейла Карнегі.
Нажаль, у багатьох, хто знаходиться серед нас, існує боязнь спілкування і небажання знаходити спільну мову з іншими, через що їх внутрішній світ відгороджений від оточуючих і вкрай обмежений. На таких людей теж треба звертати увагу і допомагати їм в міру своїх сил та можливостей.
Я вважаю, що серед нас знаходиться багато людей, у яких відмирають людські почуття, а все більше переважає розрахунок і байдужість до того, що відбувається у оточуючому світі. Люди стають все більш егоїстичними, кожен прагне жити у своєму власному світі, жити тільки собою. Нажаль, зараз мало хто з оточуючих до ншому, дасть гарної поради і напутить на вірний шлях. Та попри все, я впевнений, що серед нас є й багато добрих і чесних людей, з якими хочеться спілкуватися, яких хочеться слухати і слідувати їхнім порадам. А ще я впевнений, що таких людей серед нас буде все більше і більше.