Наприклад: 1. Подніпров'я мені колискою було. (Ле): іменною частиною складеного присудка виступає іменник колискою, а зв'язкою — дієслово було. 2. І ти осталася одна на березі. (Шевч.): іменною частиною є числівник одна, зв'язкою — дієслово осталася. 3. Чорні жилаві руки були наче з заліза. (Коцюб.): іменна частина — наче з заліза, зв'язка — були. Роль зв'язки найчастіше виконує дієслово бути, рідше в значенні зв'язки вживаються дієслова стати, становити, вважатися, здаватися, називатися, лишатися, являти, видаватися та ін. Зв'язка бути (також являти собою і становити) вказує лише на б і час, тоді як всі інші зв'язки, крім цього, вносять у присудок ще й певні смислові відтінки. Порівняймо: Обличчя героїв спокійні були. (Сос.) і Обличчя героїв спокійними стали. В другому реченні показано змінюваність предмета — обличчя.
2. девяностосто другої, девяносто другій девяносто другою
3. шістнадцяти шістнадцятьом шістнадцятьма
4.на годиннику показувало за десять чотирнадцяту
5.семитисячний
6.пів сьомої
7. через канадський водоспад стікає вісімнадцять двацятих усієї води ніагарського водоспаду
8.двадцять один чотириста тридцять сімдесят один
9. до першого грому земля не розмерзається
10.четверо донечок пригорнулись до втомленої матері
11.
12.числівник вказує на кількість або порядок при лічбі
за будовою числівник поділяються на прості скл. та склад.
Ну якось так..
Объяснение: