- доброго дня! за якою книжкою ти до нас завітала? - лагідно запитала мене бібліотекар.
- я хочу прочитати повість пауля маара "машина для здійснення бажань".
- дуже добре. зверни увагу, що книги на стелажах розміщені у алфавітному порядку прізвищ авторів, а тому підійди до стелажів з буквою "м".
- дякую за .
- бачу, що ти знайшла те, що шукала.
- так.
- давай я запишу відомості про цю книгу у твій формуляр, - запропонувала мені бібліотекар.
- будь ласка, - відповіла я. і протягнула їй книгу.
- цих книг у нас всього 8, а охочих їх прочитати багато. тому буду рада бачити тебе через два тижні. маю надію, що цього часу тобі достатньо, щоб прочитати цю пригодницьку повість, - мовила бібліотекар, повертаючи книгу.
Здається , цей чудовий день підходить до завершення. Я дивлюся у вікно- смеркається , і я не можу зрозуміти чому. Не встиг запитати у батьків, як чую, що мій молодший брат питає : " Мамо, а чому так швидко вечоріє, я навіть не встиг погуляти із моїми друзями? ". "Хм...значить мені не здалося",- думав я і чекав на відповідь неньки. Поставивши вечерю у духовку ,вона відповіла малому : " Сонечко, не засмучуйся. Взимку завжди сутеніє раніше ніж зазвичай. Так закладено природою. День стає коротшим, а вечір довшим." Ми не знали про це раніше, тому з Андрійком були здивовані. Вирішили провести наш вечір на підвіконні. Ми сиділи ,пили тепле какао, а за вікном все темніло й темніло...
- доброго дня!
- доброго дня! за якою книжкою ти до нас завітала? - лагідно запитала мене бібліотекар.
- я хочу прочитати повість пауля маара "машина для здійснення бажань".
- дуже добре. зверни увагу, що книги на стелажах розміщені у алфавітному порядку прізвищ авторів, а тому підійди до стелажів з буквою "м".
- дякую за .
- бачу, що ти знайшла те, що шукала.
- так.
- давай я запишу відомості про цю книгу у твій формуляр, - запропонувала мені бібліотекар.
- будь ласка, - відповіла я. і протягнула їй книгу.
- цих книг у нас всього 8, а охочих їх прочитати багато. тому буду рада бачити тебе через два тижні. маю надію, що цього часу тобі достатньо, щоб прочитати цю пригодницьку повість, - мовила бібліотекар, повертаючи книгу.
- звичайно, що так. до побачення!
- бувай. всього тобі найкращого!
Здається , цей чудовий день підходить до завершення. Я дивлюся у вікно- смеркається , і я не можу зрозуміти чому. Не встиг запитати у батьків, як чую, що мій молодший брат питає : " Мамо, а чому так швидко вечоріє, я навіть не встиг погуляти із моїми друзями? ". "Хм...значить мені не здалося",- думав я і чекав на відповідь неньки. Поставивши вечерю у духовку ,вона відповіла малому : " Сонечко, не засмучуйся. Взимку завжди сутеніє раніше ніж зазвичай. Так закладено природою. День стає коротшим, а вечір довшим." Ми не знали про це раніше, тому з Андрійком були здивовані. Вирішили провести наш вечір на підвіконні. Ми сиділи ,пили тепле какао, а за вікном все темніло й темніло...
Объяснение: