Утворити присвійні прикметники від поданих іменників. Директор, заєць, Ігор, Одарка, тітка, верблюд, хлопець, Варка, баба, університет, Франко, Солоха, сестра, Ольга, Лідія, Андрій, орел, Сава, змія, гуска, собака, кінь.

1.Добери до них антонiми. 
День - ніч
боягузтво - сміливість
весна - осінь
горе - радість
багатство - бідність
ненависть - кохання.
Склади три речення з дiбраними iменниками. Визнач вiдмiнки цих iменнiкив.
Від ненависті до кохання один крок. (Р. в.)
Сьогодні зоряна ніч.(Н. в.)
Вересень - перший місяць осені. (Р.в.)
2.Утвори словосполучення,розкривши дужки. Склади й запиши з ними речення. Визнач вiдмінки iменників.
Зварити без солі (Р. в.), розпалити в печі (М.в.), повернутися з подорожі (Р. в.), дивуватися високій врожайності (Д. в.).

Щедра горобина
 Скакав якось горобчик маленький по снігу - веселий,пісню наспівує.Аж раптом на ньго вовк як кинется! Злякалося пташеня,полетіло,як змогло,не високо,літати як слідує ще не навчилося.Наздогнав вовк  бідолашного горобчика та за крильце - хвать! - і поранив.побігло птпшеня по снігу,а вовк уже близько,от-от і зараз схопить. Раптом трапилася горобчикові на дорозі горобина - велика,росла,і ягідок повно.
- Куди ж ті так біжиш,горобчику? - запитала вона.
 Горнобчик і каже:
- Я,матінько-горобино,від вовка лютого тікаю! Та крильце моє...
 Не встиг горобчик доказати,аж тут вовк уже наздогнав.Горобина його як вдарить гілкою,що у того й сльози з очей.Він кинувся на ненависну горобину,а та як почала його бити гілками,що ой леле! Вицарапала його усього,а той зо страху й втік.
 І тоді добра горобина почала подгодовувати бідне пташеня до самої весни,піклувалася про нього,наче про синочка свого,а коли те одужало,то подякувало воно горобині та й полетіло до родичів.
- І щоб я робив без тебе? - сказав наостанок горобець горобині. - Помер би,мабуть...