На перерві до кабінету класного керівника зайшла Мар'яна Чурай для того,щоб обговорити майбутню поїздку до Києва. -Доброго дня,Галино Олександрівно!-промовила учениця. -Здрастуй,Мар'янко-серйозно відповіла вчитель. -Галино Олександрівно,я хочу поцікавитися планом нашої майбутньої екскурсії-промовила дівчинка,-які місця ми відвідаємо у столиці? -Я ще не до кінця склала план нашої поїздки,але я впевнена,що ми побуваємо на головній вулиці міста-Хрещатику,відвідаємо Києво-Печерську лавру,Андріївський узвіс,та багато інших знаменитих місць Києва. -Я з радістю вам до завершити план,поцікавившись у своїх однокласників що б їм було цікаво побачити. -Хороша ідея,Мар'яно,я чекаю твої пропозиції завтра.-піднесено відповіла Галина Олександрівна. -Гаразд,я вас не підведу! Допобачення,Галино Олександрівно! -До завтра! Мар'яна Чурай поквапилася на урок,а класний керівник продовжила готуватися до уроку.
Як гарно в лісі. Скільки тут грибів. Ось майнла руденька білочка. Куди вона зникла. Ось опускається павучок. Куди він мандрує? Мабуть, шукає нове місце для павутинки. Ось він опустився на гілочку ялини. Павучку дуже сподобалося це місце і він почав творити. Коли він закінчив плести, побачив, що на нього дивляться маленькі діти, які стояли під ялинкою. Хлопчик сказав:"Дивись який павучок". Маленька дівчинка зацікавлено підняла голову. "Він такий маленький" - здивовано сказала вона і хотіла підійти і узяти маленького павучка. Він злякався й поліз на самісінький верх павутини. Але хлопчик зупинив:"Не чіпай його. Ходімо краще гриби шукати". Дівчинка наостанок глянула на павучка й пішла за хлопчиком. А павучок ще довго згадував зустріч з дітками.
-Доброго дня,Галино Олександрівно!-промовила учениця.
-Здрастуй,Мар'янко-серйозно відповіла вчитель.
-Галино Олександрівно,я хочу поцікавитися планом нашої майбутньої екскурсії-промовила дівчинка,-які місця ми відвідаємо у столиці?
-Я ще не до кінця склала план нашої поїздки,але я впевнена,що ми побуваємо на головній вулиці міста-Хрещатику,відвідаємо Києво-Печерську лавру,Андріївський узвіс,та багато інших знаменитих місць Києва.
-Я з радістю вам до завершити план,поцікавившись у своїх однокласників що б їм було цікаво побачити.
-Хороша ідея,Мар'яно,я чекаю твої пропозиції завтра.-піднесено відповіла Галина Олександрівна.
-Гаразд,я вас не підведу! Допобачення,Галино Олександрівно!
-До завтра!
Мар'яна Чурай поквапилася на урок,а класний керівник продовжила готуватися до уроку.
Як гарно в лісі. Скільки тут грибів. Ось майнла руденька білочка. Куди вона зникла. Ось опускається павучок. Куди він мандрує? Мабуть, шукає нове місце для павутинки. Ось він опустився на гілочку ялини. Павучку дуже сподобалося це місце і він почав творити. Коли він закінчив плести, побачив, що на нього дивляться маленькі діти, які стояли під ялинкою. Хлопчик сказав:"Дивись який павучок". Маленька дівчинка зацікавлено підняла голову. "Він такий маленький" - здивовано сказала вона і хотіла підійти і узяти маленького павучка. Він злякався й поліз на самісінький верх павутини. Але хлопчик зупинив:"Не чіпай його. Ходімо краще гриби шукати". Дівчинка наостанок глянула на павучка й пішла за хлопчиком. А павучок ще довго згадував зустріч з дітками.