Увідповідніть речення із засобами зв'язку, якими їх з'єднано. / /
1) вставне слово
2) прислівник
3) вказівна частка
4) синтаксичний паралелізм
А Важливим невербальним знаком вітання є потиск рук. Це елемент європейської культури
спілкування, який поширився на весь світ.
Б Першим руку подає старший молодшому, жінка - чоловікові, соціально вищий – соціально
нижчому, а не навпаки. Якщо присутніх багато, то доречно обмежитися потиском рук із
господарем (господинею) дому чи начальником, а з іншими, вклонившись, привітатися
словами.
В У Європі потиск рук застосовують не всюди однаково. Англійці, приміром,
використовують його нечасто, а в німців, навпаки, рукостискання настільки поширене, що,
як пишуть місцеві гумористи, саме за ним у світі впізнають туристів із Німеччини.
Г Чоловіки, за винятком дуже старих і хворих, подаючи руку, підводяться. Жінки, особливо
старшого віку, коли вітаються з чоловіками або молодшими жінками, можуть подавати
руку сидячи.
Д Коли руки мокрі, брудні тощо, потрібно, вибачившись, привести їх до порядку і тоді
обмінятися потиском рук. Тут можна обмежитися словесним вітанням і поклоном з
приємною усмішкою.
9. Відновіть текст, упослідовнивши
Творчість кожного митця невіддільна від часу, на який вона припадає. У ній так чи інакше залишить свій відбиток історія, суспільні, політичні чи громадські чинники, ну і звісно, особисті переживання. Кохання, щастя, любов чи біль, смуток, обов»язково залишиться у творчості людини.
Перечитуючи вірші видатної української поетеси Лесі Українки, невільно починаєш вникати у чарівний світ творчості, відчуваючи всі переживання і кожен дотик кохання чи розчарування у житті цієї,на вигляд слабкої, але в душі безмежно сильної жінки.
Леся Українка, а в житті Лариса Петрівна Косач, народилась на Волині, серед чудової, недоторканої природи, синіх озер і піднебесних борів. Мати – відома письменниця Олена Пчілка. У родині завжди шанувались народні звичаї, традиції, панувала творча атмосфера. Саме це і стало поштовхом для маленької Лариси, почати творити. Ще с самого дитинства вірші дівчинки вирізнялись своїми серйозними думками і висловами.
Хвороба, яка застала письменницю у ранні роки, залишила значний відбиток у житті і творчості письменниці. Доля розпорядилась так, що наділила Лесю дивовижними здібностями, та в той же час змусила щоденно, великими муками боротись за своє життя. Під час свята Водохреща, дівчинка загралась, і не помітила, як промочила ноги. Саме це і стало початком жахливої хвороби – туберкульоз кісток, а потім легень і нирок.
Проживши всього сорок два роки, поетеса залишила незабутній скарб, гордість українського народу – свої вірші. Не тільки українці, а й весь світ вічно будуть пам`ятати цю сильну духом жінку.