Уважаемые коллеги , я вас очень с контрольной
1. Відокремлюватися можуть:
а) підмет, присудок та означення;
б) підмет, присудок, означення та обставина;
в) означення, обставина та додаток.
2. Відокремлюються уточнюючі додатки, виражені іменником зі словами:
а) крім, опріч, окрім, особливо, зокрема, за винятком, всупереч, замість, на відміну;
б) залежно від, за до відповідно до, додатково до;
в) без, біля, між, перед, поза, проти.
3. Означення, виражене дієприкметниковим зворотом, відокремлюється в реченні:
а) Зіткана з любові, сплетена по слову материнська мова.
б) Досі любий нам цей звичай витворений предками.
в) Поглянь на розхристану вітром тополю.
г) Вимиті вчора коси тонко пахли суницею.
4. Знайдіть речення з відокремленою прикладкою.
а) Мокрі, стомлені, але радісно усміхнені ми входимо в ліс.
б) Розрум’янена, ошаліла Тоня з розгону налітає на брата, кидається йому на шию.
в) Сторож дід змете з порога сніг і слід твоїх чобіт.
г) Було це в місті Малині. Там жив Іван Іванович районний лікар.
5. Яким членом речення є виділене словосполучення? (Сплітаючись гіллям)
Сплітаючись гіллям, стоять дуби зелені, свіжолисті.
а) означення; б) обставина; в) додаток; г) присудок.
6. Укажіть речення, у якому відокремлена обставина виражена іменником з прийменником.
А Співають усі, за винятком Ліни Яцуби, дочки відставника… (О. Гончар)
Б Незважаючи на вітрець, робилося душно. (Г. Тютюнник)
В Звучав потемнілий дзвін, пудів на тридцять. (М. Стельмах)
Г У лісі, опріч мене, є ще хтось. (Є. Гуцало)
7. Чуже мовлення, передане дослівно, без змін, називається:
а) прямою мовою; б) непрямою мовою; в) словами автора.
8. Діалог – це:
а) слово, що вживається жителями певної території;
б) різновид прямої мови, що передає розмову двох або кількох осіб;
в) чиясь мова, передана від імені автора у формі складного речення.
9. На письмі цитата виділяється:
а) дужками; б) лапками; в) тире.
10. У якому реченні припущено помилки у вживанні розділових знаків при прямій мові, усередині якої слова автора?
А «Чи бачили таке, — сказав батько додав: — Готовий хлібороб, одним словом».
Б «Ото воно там якраз і було, — сказав мій візник, — отам, де стовп».
В «Яка ти розкішна, земле, думала Маланка. Весело засівати тебе хлібом, прикрашати зелом, заквітчати квітами».
11. Установіть відповідність між реченням і другорядним членом у ньому.
1 відокремлений уточнюючий член речення
2 відокремлений додаток
3 відокремлене означення
4 відокремлена обставина
А Спить вітер на колінах у беріз, окутаних у молоко туману.
Б Лев упав і довго, лежачи, стогнав.
В Тут, під кронами білих розпашілих каштанів, причаїлися наші, повні щастя, літа.
Г Здається, вогнем чудесним сяють зорі з дніпровських круч.
Д Не маю іншого тепла, окрім отчого краю.
12. Перебудуйте подане речення на речення з прямою мовою.
Хлопець час від часу скаржився, що йому холодно.
13. Подані речення записати у вигляді діалогу: Чому у тебе очі сині? Хтось мене питався. Я ж родивсь на Полтавщині, в Ворсклі я купався! А чому такий веселий? Та причина! Я ж казав, що в нас плаксивих не було в родині!.
14. Складіть і запишіть невеликий твір-роздум, використовуючи наведені слова як цитату.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.
Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш – то уже навіки.
Л. Костенко
Варіант 1:
звичайним - ч.р., однина, Ор.в., рудувате - ср.р., однина, Н.в., рум'яне - ср.р., однина, Н.в., міцна - ж.р., однина, Н.в., пружні - множина, Н.в., кругленьке - с.р., однина, Н.в., особливих - множина, Р.в.
Варіант 2:
Граційна - ж.р., однина, Н.в., пружна - ж.р., однина, Н.в., лискуча - ж.р., однина, Н.в., справжню - ж.р., однина, Зн.в., свого - ч.р., однина, Р.в., безіменного - с.р., однина, Р.в.
Варіант 3:
Молодецька - ж.р., однина, Н.в., наївними - множина, Ор.в., заплаканими - множина, Ор.в., товстий - ч.р., однина, Н.в., червоного - с.р., однина, Ор.в., якісь - множина, Н.в., свої - множина, Н.в.
Думаю, так, но может, где-то ошиблась
До останку, додому, щонеділі, вгору, в цілому, навесні, набік, на совість, на завтра, позаторік, за світла, здалека, навиворіт, навтіки, одвіку, спочатку, спросоння, удвох, з гори, нашвидку, поодинці, замолоду, до долу, зверху, навкруги, на гора, коли-не-коли, нарівні, вголос, вбік, по правді
I.
В цілому, вкрай, плече в плече, кінець-кінцем, допобачення, по-братньому, давним-давно, находу, догола, наяву, в далечінь, вряди-годи, тяжко-важко, з краю, по двоє, по-четверте, на бігу, по-товариськи, нааоказ, надобридень, до пари, взимку, напівсвідомо, вслід.