Уважно прочитай речення. У поля для відповіді введи цифри, що відповідають: а реченню з однорідними членами; б) складному сполучниковому реченню.

(1) Та в дуплі тієї верби загніздилася чорна і лиха Гадюка. (2) Вона тільки того й ждала, щоби Ворона вивела молодих. (3) ... Прийшлося нести ще раз яйця і висиджувати їх знов. (4) Та ось раз підгледіла Ворона, хто її ворог тяжкий. (5) Побачила Гадюку, коли та брала її останнє Вороненятко (І. Франко).

Як часто ми чуємо: «Не гай часу». Але чи замислюється хтось із нас над тим, як важливо берегти кожну хвилинку? Там щось не встиг, туди запізнився — і цю мить уже не повернеш. Йдеться не про те, що все своє життя потрібно розписати за секундами та суворо дотримуватися цього графіка. Просто важли­во намагатися усвідомити, що кожний день, кожна мить може змі­нити життя. Ми не безсмертні, тож коли-небудь нас не стане, і хто знає, коли саме це трапиться. А що ми встигли зробити гарного, який залишимо по собі слід? Може, когось образили й так і не виба­чилися, не нагодували бездомну кішку чи постійно лаялися з бать­ками? Я вважаю, що все своє життя треба поспішати творити добро. І це не обов’язково мають бути великі діяння. Можна до мамі прибрати квартиру чи приготувати сніданок, отримати в школі ви­соку оцінку, зробити годівницю для пташок або шпаківню — було би бажання. Як часто ми жалкуємо, що не можна повернути час. У кожного з нас є в житті моменти, які б хотілося проживати знову й знову. Це хвилини радості, щастя, тріумфу, перемоги. І так само існують ситу­ації, які хочеться виправити: коли образив близьку людину, не при­йшов на до посварився з кращим другом чи видав комусь довірену тобі таємницю. Не гаяти часу дуже важливо, бо треба встигнути стільки всього зробити та спробувати: знайти вірних друзів, отримати освіту, обра­ти професію, побачити світ, прочитати безліч цікавих книжок. Є така народна мудрість: за своє життя необхідно посадити дерево, збудувати дім і виростити сина. Отже, життя не повинно проходи­ти повз людину, треба брати в ньому якнайактивнішу участь. Мені здається, що дуже важливо поставити собі мету й іти до неї, не лінуватися. Коли людина знає, до чого вона прагне, вона буде більш уважно, обачно ставитися до свого часу.

,воно мабуть побігло до своєї матері,подумав юнат.Він набрав побільше м'яса та води і побіг до лисячої нори.У норі була лисиця та її діти але хлопець не бачив чи є там його лисеня.Тоді він поклав перед норою м'ясо та поставив воду і трохи відійшов,щоб дикі лисенятка не злякалися йогоі став чекати.Через деякий час лисиця та її діточки вийшли ,щоб зкуштувати гостинці і юнат побачив свого маленького лисинятка.
З того дня він вирішив час від часу навідуватися до лисячої сім'ї та пригощати їх гостинцями.