Уявіть, що Вам потрібно написати листа друзям чи знайомим. Накресліть у зошиті конверт (можна виготовити чи придбати) та напишіть свою адресу (відправника) та адресу адресата іть я не розумію​

Доброта, любовь к миру, к окружающим людям, благорасположенность, – эти качества человеческой души считались наивысшей ценностью во все времена. И даже в эпоху современности, когда в мире, казалось бы, преобладающие и вездесущие такие качества, как агрессия, враждебность, зависть и алчность, добро, все же имеет место быть, а это согревает души и сознание тех людей, чьи сердца открыты истинным моральным ценностям, не смотря на времена и нравы; стремящихся к лучшему и не приемлющих для себя ничего, кроме чести, достоинства и благородства.Не зря ведь в древности бытовало утверждение, что к каждому шагу, к каждому поступку человека приставлено зеркало, отражающее злость злостью, а добро возвращающее добром.Конечно, нельзя понимать данный постулат в буквальном смысле, надеясь, что каждый хороший поступок немедленно должен вернуться. В действительности ожидание добра, как ответное действие на добро – это не эгоистичное стремление, добро нельзя воспринимать как сделку с чем-то наивысшим, нельзя стремиться совершить высокоморальный поступок лишь в надежде на щедрую награду за это.Чтобы доброта поселилась в окружении человека, чтобы жизнь его согревалась душевной теплотой и хорошим отношением окружающих людей, нужно научиться творить добро бескорыстно, без всякой надежды на благодарность, приняв, таким образом, свою собственную модель поведения, хода мыслей и чувств жаждущему выслушать и понять другого человека, дать мудрый совет – вот истинное предназначение каждого человека, живущего в социальном мире, в людском обществе.На самом деле для того, чтобы человеческие деяния носили позитивный характер, были направлены на созидательность, на нуждающихся в этом людей, надо даже мыслить в нужном русле - лишь о хорошем, стараться ограждать свой разум от помыслов о жадности и злобности, и тогда привычка доброты к окружающему миру станет истинной натурой, вторым «я». Лишь в этом случае жизнь человека можно будет назвать духовной и истинно моральной.
Творите добро и добром оно Вам обернется!

Але чомусь, все одно чогось не вистачає...Чого ж?! Дітей! Ось, насправді, з чого починається будь-яка школа! З того золотого дзвонику, що несе у своїй крихітній ручці першокласник! Радісний сміх,  солоні краплинки в кутиках очей сентиментальних батьків, шелест яскравих ароматних букетів, цукотіння дитячих пантофлів – усе це є тим чарівним прологом, що веде у  таємничий світ під назвою «Школа».Школа, як окрема істота, що має свій вік, память, дух і навіть настрій. Вона не нарікає на упертість своїх старих дверей, луплення стін чи скрипучу підлогу, у неї усе бездоганне! А бачили б ви її у сонячні дні! Яка вона сповнена тепла і світла, що аж самому кортить іти шкільними сходами з усмішкою, до вух натягненою, пристрибуючи! Навіть, якщо на вулиці негода, школа залишається спокійною і врівноваженою. Її дух, запах життя , рух і розвиток  надихають колористику класів і коридорів різнобарв’ям, і  це одразу відчуваєш, ступивши на поріг.Історія – це те, що має початок десь далеко в минулому, існує тепер і немає остаточного завершення в майбутньому. Опісля ретроспективи, слід повірити вам сьогодення Школи. Наразі існує велика кількість нових проектів і задумок, які вже частково почали свою реалізацію, або лишень чекають слушної нагоди щоб вибухнути феєрверком цікавих ідей на радість мешканцям «Школи».   Невичерпному ентузіазмові  винахідників можна лише позаздрити. Це люди наполеглеві і розумні, які десятиліття присвятили освітній ниві, і  що справді знають суть навчального процесу від альфи до омеги.Тож перспективи є, і вони гарні. Процес історії продовжується. Ми всі разом творимо цю історію, рухаючись  лише у перед, у  наше майбутнє! І тільки від нас, від нашої наполегливості, від нашої старанності, від наших знань, від наших мрій залежить яким воно буде НАШЕ МАЙБУТНЄ !