Уявіть, що вас запросили для участі в популярній радіо- чи телепередачі. трансляція відбуватиметься в прямому ефірі, тобто без попереднього запису і редагування виступів. підготуйте невеликий текст виступу на тему " слово як засіб впливу."
Свідчення віків Прочитайте легенди та поміркуйте. Якось один вельможа, зізвавши до себе гостей, поцікавився у мудреця, що на світі найкраще. Мудрець відповів: - Найкраще у світі - це мова. За до мови будуються міста, розвивається культура народів. За до мови ми вивчаємо науки і одержуємо знання. За до мови люди можуть зрозуміти одне одного, вирішувати різні питання, просити, вітати, миритися, виконувати прохання, надихати на подвиги, виражати радість, освідчуватися в коханні. Тому немає нічого кращого за мову. Таке міркування сподобалося присутнім. Тоді вельможа поцікавився у мудреця, що на світі найгірше. Мудрець відповів: - Найгірше у світі - це мова. Усі здивувалися такій відповіді, а мудрець пояснив: - За до мови люди засмучують і розчаровують одне одного. За до мови можна обманювати, хитрувати, сваритися. Мова може зробити людей ворогами, призвести до війни, нею наказують руйнувати міста і навіть цілі держави, вона може приносити в наше життя горе і зло, принижувати, ображати. Чи може бути щось гірше за мову?! Не всім було приємно слухати цю відповідь. Чому мудрець вважав, що на світі немає нічого кращого за мову? Як мудрець обґрунтовує те, що на світі немає нічого гіршого за мову? Які речення легенди характеризують мову як засіб спілкування, які - як засіб пізнання, а які - як засіб впливу? Від чого залежить те, що буде нести мова - добро чи зло, красу чи потворність? Могутній лідійський цар Крез напередодні походу на персів, згідно з традицією, вирішив звернутися до богів за порадою. Гінці вирушили в Дельфи до храму Аполлона, щоб дізнатися думку оракулів про майбутній похід. Обидва віщуни дали однакову відповідь: - Якщо цар піде війною на персів, то зруйнує велике царство... Крез, упевнений у перемозі, вирушив у похід і зазнав жорстокої поразки, а сам потрапив у полон. Вважаючи себе обдуреним, лідійський цар знову послав гінців у Дельфи. Вони запитали, чи не соромно богам обманювати Креза. Оракули відповіли: - Крез не зрозумів слів «зруйнує велике царство». Йому слід було б повернути послів і уточнити: яке саме царство мали на увазі - його, Креза, чи персидського царя Кіра. Оскільки Крез не зрозумів віщування оракулів, хай звинувачує в усьому самого себе.
v Як Крез зрозумів слова богів? v Що спричинило загибель великого царства? v Чого вчить нас ця легенда?
Якось один вельможа, зізвавши до себе гостей, поцікавився у мудреця, що на світі найкраще. Мудрець відповів:
- Найкраще у світі - це мова. За до мови будуються міста, розвивається культура народів. За до мови ми вивчаємо науки і одержуємо знання. За до мови люди можуть зрозуміти одне одного, вирішувати різні питання, просити, вітати, миритися, виконувати прохання, надихати на подвиги, виражати радість, освідчуватися в коханні. Тому немає нічого кращого за мову.
Таке міркування сподобалося присутнім. Тоді вельможа поцікавився у мудреця, що на світі найгірше. Мудрець відповів:
- Найгірше у світі - це мова.
Усі здивувалися такій відповіді, а мудрець пояснив:
- За до мови люди засмучують і розчаровують одне одного. За до мови можна обманювати, хитрувати, сваритися. Мова може зробити людей ворогами, призвести до війни, нею наказують руйнувати міста і навіть цілі держави, вона може приносити в наше життя горе і зло, принижувати, ображати. Чи може бути щось гірше за мову?!
Не всім було приємно слухати цю відповідь.
Чому мудрець вважав, що на світі немає нічого кращого за мову?
Як мудрець обґрунтовує те, що на світі немає нічого гіршого за мову?
Які речення легенди характеризують мову як засіб спілкування, які - як засіб пізнання, а які - як засіб впливу?
Від чого залежить те, що буде нести мова - добро чи зло, красу чи потворність?
Могутній лідійський цар Крез напередодні походу на персів, згідно з традицією, вирішив звернутися до богів за порадою. Гінці вирушили
в Дельфи до храму Аполлона, щоб дізнатися думку оракулів про майбутній похід. Обидва віщуни дали однакову відповідь:
- Якщо цар піде війною на персів, то зруйнує велике царство...
Крез, упевнений у перемозі, вирушив у похід і зазнав жорстокої поразки, а сам потрапив у полон. Вважаючи себе обдуреним, лідійський цар знову послав гінців у Дельфи. Вони запитали, чи не соромно богам обманювати Креза. Оракули відповіли:
- Крез не зрозумів слів «зруйнує велике царство». Йому слід було б повернути послів і уточнити: яке саме царство мали на увазі - його, Креза, чи персидського царя Кіра. Оскільки Крез не зрозумів віщування оракулів, хай звинувачує в усьому самого себе.
v Як Крез зрозумів слова богів?
v Що спричинило загибель великого царства?
v Чого вчить нас ця легенда?