Уявіть, що ви потрапили в давній Київ. Із ким ви хотіла бтам зустрітися і про що поговорити?
Присвійний прикметник, який утворено від власної назви, пишемо з
малої букви, якщо він:
а) мае суфікс -івськ-(-івськ-) або -инськ- (Шевченківські рядки);
б) входить до складу фразеологізму (гордіїв вузол, дамоклів меч). 4-5 речень
Друзі – це люди, які завжди біля тебе, коли потрібні. Вірного друга найти дуже важко. В народі кажуть вірний друг пізнається в біді. Він перший прийде на до в скрутну годину, дасть в потрібну мить пораду, до матеріально. Друг ніколи не буде з тебе вимагати, шантажувати, не видасть твоїх секретів. Вірні друзі не будуть радіти твоїм невдачам, не виставлятимуть насміх твоїх поганих вчинків, будуть намагатися попередити про помилки. Якщо в твоєму житті зустрілися такі люди, то ти щасливий. У тебе є вірні, справжні друзі, бережи їх.
Мова – скарбниця духовності нації Мова народу – найкраще із квітучого його духовного життя, що ніколи -не в’яне й вічно знову розпускається. Ще В. Сухомлинский писав, що рідна мова – це неоціненне духовне багатство, у якому народ живе, передає з покоління в покоління свою мудрість і славу, культуру й традиції. Тому що в рідному слові народ усвідомить себе як творчу силу. Слово рідної мови – могутнє – засіб передачі історичного, культурного, морального, естетичного, побутового досвіду народу. Рідне слово – це невичерпне, життєдайне й безсмертне джерело, з якого дитина черпає подання про навколишній світ, про свою сім’ю, про свій сель або місто, про весь свій край. Століттями український народ затворів це багатство, відкладаючи в скарбницю рідної мови самі коштовні перлини думки, почуття, фантазії. У мові одухотворяється весь народ і вся його Батьківщина. У ній втілюється небо вітчизни, її повітря, клімат, полючи, гори й долини, ліси й ріки, бури й грози