Узагальнення теми «Відокремлені члени речення» Шановні друзі! Маєте нагоду перевірити свої знання з теми в такий іб: у першій частині завдання я даю вид ускладнення в реченні, у другій частині – речення, які записані під номерами. Вам потрібно, не переписуючи речень, записати лише їхні номери у тому порядку, як зазначено у першій частині, наприклад: речення із відокремленою прикладкою стоїть під номером 5, речення з неоднорідними означеннями – під номером 9, а речення з уточнювальною обставиною – під номером 12. То відповідь буде мати такий вигляд: 5, 9, 12...
Частина перша
Речення з відокремленою прикладкою.
Речення з неоднорідними означеннями.
Речення з уточнювальною обставиною.
Речення з відокремленим означенням.
Речення з невідкремленою обставиною, вираженою одиничним дієприслівником. Складне речення.
Речення з відокремленим додатком.
Речення з невідокремленим означенням.
Речення, у якому є два відокремлених члени речення. Речення з відокремленою обставиною.
Речення з однорідними означеннями.
Просте неускладнене речення.
Частина друга
1.Поміж зеленою травою безкрайнього степу з гори на долину синім змієм плазує шлях.
2.В таку ранню пору в степу не чути жодного звуку окрім пісні жайворонка.
3.На галявині крислаті дуби могутні велетні стоять урочисто й непорушно на варті лісу.
4.Відлуння громовиці покотилося далеко аж до крайнеба ще раз озвалося і завмерло.
5.Сива повноводна хмара вже висіла над принишклим степом і погрозливо раз у раз погуркувала.
6.Залитий сонцем степ наполохано принишк затаїв подих наче прислухався до погроз насупленого неба.
7.З тихим дзвоном упали перші краплини усе стрепенулося і вже широкою чарівною музикою зашумів дощ.
8.На галявину вискакує з гущавини сарна і зачарована чудовим концертом зупиняється.
9.Полохливий заєць причаївшись під кущем пригинає вуха витріщає очі й немов поринає весь у море лісових звуків.
10.Зашепотіли збуджено листочки чарівні свої сни оповідали хвилюючись.
11. Щороку в кінці весни мальви зацвітали червоними світло-рожевими і темно- пурпуровими квітами.
12.Колос пшениці занесений бозна-звідки наливається силою прислухаючись до шепоту волошок.

Нколи люди задають собі різні запитання. Одне з них «Навіщо нам знати історію свого народу?» .На мою думку, історія нам ніколи не завадить.По-перше, якщо б ми не знали історії,можливо, у нас би ніколи не було Різдва або інших важливих свят. Ще із давнини до наших часів дійшли дуже цікаві звичаї та обряди,якими лиди користуються і зараз. Один із них-це дідух на святковому столі,який є оберегом на цілий рік. Люди вірять якщо дотримуватись цього звичаю цілий рік буде багатим та успішним.По-друге, подоружуючи Україною ми завжди будемо знати коли і за яких обставим збудовано те чи інше місто. Історія його винекниння може бути дуже ціуавою та захоплюючою.Отож, потрібно хоч трішки знати історію свого краю. Аби наступні покоління теж знали яка багата наша Україна.

Мова – один з найдивовижніших скарбів, що людина створила за свою історію. Тому кожен народ береже і плекає свою мову, бо без мови немає народу.Рiдна мова . Вона така неповторна, мелодiйна i спiвуча, бо ввiбрала в себе гомiн дiбров i лукiв, полiв i лiсiв, духмяний, пянкий запах рiдної землi. У народу немає бiльшого скарбу, нiж його мова. Бо саме мова - це характер народу, його память, iсторiя i духовна могутнiсть. У нiй вiдбиваються звичаї, традицiї, побут народу, його розум i досвiд, краса i сила душi, вона його, народу, цвiт i завязь. Ще в дитинствi рiдна мова допомагає нам пiзнавати свiт, вiдкривати для себе великий i чарiвний свiт життя. Без мови не може iснувати i розвиватися суспiльство, бо вона допомагає людям обмiнюватися думками, висловлювати свої почуття, досягати взаєморозумiння, створювати духовнi цiнностi.Слово надто багато важить в життi, як вiдомо, воно може впливати на долю, воно вмить змiнює настрiй, робить людину щасливою або розгубленою. Прикро, коли чуєш, як часом, люди спотворюють нашу мову такими словами, яких не знайдеш у жодному iз словникiв. Чи то нехтуючи, чи то не знаючи мови.Наша рідна мова. Вона нам рідна, як мама і тато, як та земля, на якій ми зростаєте. Бо це мова, яку ми всі чуємо змалку, якою ми промовили свої перші слова. Ця мова зрозуміла і рідна всім свідомим українцям, так як полякам — польська, німцям — німецька, англійцям — англійська . Бо без мови немає народу. І так само, як у кожній людині є одна мама, так і мова рідна лише одна. Людина може знати дві, три і більше мов, але рідною залишається материнська мова.Українська мова - це барвиста, запашна, невянуча квiтка, яка вiчно квiтне, долаючи час, кидаючи барвисту стрiчку iз давнини у майбутнє.Наша рідна мова. Вона нам рідна, як мама і тато, як та земля, на якій ми зростаєте. Бо це мова, яку ми всі чуємо змалку, якою ми промовили свої перші слова. Ця мова зрозуміла і рідна всім свідомим українцям, так як полякам — польська, німцям — німецька, англійцям — англійська . Бо без мови немає народу. І так само, як у кожній людині є одна мама, так і мова рідна лише одна. Людина може знати дві, три і більше мов, але рідною залишається материнська мова.Українська мова - це барвиста, запашна, невянуча квiтка, яка вiчно квiтне, долаючи час, кидаючи барвисту стрiчку iз давнини у майбутнє.Мова народу - найкращий цвiт, що нiколи не в’яне, а вiчно живе, розвивається