Як часто ми чуємо: «Не гай часу». Але чи замислюється хтось із нас над тим, як важливо берегти кожну хвилинку? Там щось не встиг, туди запізнився — і цю мить уже не повернеш. Йдеться не про те, що все своє життя потрібно розписати за секундами та суворо дотримуватися цього графіка. Просто важливо намагатися усвідомити, що кожний день, кожна мить може змінити життя. Ми не безсмертні, тож коли-небудь нас не стане, і хто знає, коли саме це трапиться. А що ми встигли зробити гарного, який залишимо по собі слід? Може, когось образили й так і не вибачилися, не нагодували бездомну кішку чи постійно лаялися з батьками? Я вважаю, що все своє життя треба поспішати творити добро. І це не обов’язково мають бути великі діяння. Можна до мамі прибрати квартиру чи приготувати сніданок, отримати в школі високу оцінку, зробити годівницю для пташок або шпаківню — було би бажання. Як часто ми жалкуємо, що не можна повернути час. У кожного з нас є в житті моменти, які б хотілося проживати знову й знову. Це хвилини радості, щастя, тріумфу, перемоги. І так само існують ситуації, які хочеться виправити: коли образив близьку людину, не прийшов на до посварився з кращим другом чи видав комусь довірену тобі таємницю. Не гаяти часу дуже важливо, бо треба встигнути стільки всього зробити та спробувати: знайти вірних друзів, отримати освіту, обрати професію, побачити світ, прочитати безліч цікавих книжок. Є така народна мудрість: за своє життя необхідно посадити дерево, збудувати дім і виростити сина. Отже, життя не повинно проходити повз людину, треба брати в ньому якнайактивнішу участь. Мені здається, що дуже важливо поставити собі мету й іти до неї, не лінуватися. Коли людина знає, до чого вона прагне, вона буде більш уважно, обачно ставитися до свого часу.
У свій вільний час я люблю читати. Читання розвиває в мені чутливість, розуміння тих речей, які до того були для мене неосяжними. Воно дає мені змогу відкрити світ слів і вбачити у ньому щось нове, створене виключно для мене. Читання змушує мене мислити по-іншому. Крім того, воно пробуджує в мені багато нових та цікавих думок. З кожною новою прочитаною книжкою я відкриваю для себе новий світ.
Крім того, у вільний час я не нехтую і спортом. Він загартовує тіло відтак й думки. Розум працює краще, коли ми привчаємо наше тіло до фізичних навантажень. Спорт дає мені можливість помріяти, уявити себе справжнісіньким легкоатлетом. Також, він дає мені страшенну віру в те, що я можу досягнути будь-чого на світі. Тоді слово “неможливо” перестає для мене існувати.
Однак, є ще одна справа, якій я віддаю часточку свого вільного часу. Це — малювання. Люблю зображувати людей, їхні емоції і почуття. Мене щоразу по-новому вражає варіантність кольорів, як кожен з них набуває іншого відтінку, настрою в поєднанні з рядом схожих чи зовсім несхожих кольорів. Та є і ще одна причина через, яку вважаю малювання чудовим проявом мистецтва — свобода. Ця свобода в стилях, барвах, сприйнятті, відтворенні того, що ми бачимо або про що мріємо. Більшість людей не захоплюються малюванням тому, що не знайшли ще там свободу. А я знайшла.
Отож, у вільний час я займаюся трьома чудовими речами: читаю, бігаю, малюю. Такі прості, але водночас корисні захоплення.
У свій вільний час я люблю читати. Читання розвиває в мені чутливість, розуміння тих речей, які до того були для мене неосяжними. Воно дає мені змогу відкрити світ слів і вбачити у ньому щось нове, створене виключно для мене. Читання змушує мене мислити по-іншому. Крім того, воно пробуджує в мені багато нових та цікавих думок. З кожною новою прочитаною книжкою я відкриваю для себе новий світ.
Крім того, у вільний час я не нехтую і спортом. Він загартовує тіло відтак й думки. Розум працює краще, коли ми привчаємо наше тіло до фізичних навантажень. Спорт дає мені можливість помріяти, уявити себе справжнісіньким легкоатлетом. Також, він дає мені страшенну віру в те, що я можу досягнути будь-чого на світі. Тоді слово “неможливо” перестає для мене існувати.
Однак, є ще одна справа, якій я віддаю часточку свого вільного часу. Це — малювання. Люблю зображувати людей, їхні емоції і почуття. Мене щоразу по-новому вражає варіантність кольорів, як кожен з них набуває іншого відтінку, настрою в поєднанні з рядом схожих чи зовсім несхожих кольорів. Та є і ще одна причина через, яку вважаю малювання чудовим проявом мистецтва — свобода. Ця свобода в стилях, барвах, сприйнятті, відтворенні того, що ми бачимо або про що мріємо. Більшість людей не захоплюються малюванням тому, що не знайшли ще там свободу. А я знайшла.
Отож, у вільний час я займаюся трьома чудовими речами: читаю, бігаю, малюю. Такі прості, але водночас корисні захоплення.